Украинская г – Ґ — Вікіпедія

Перелік слів з літерою Ґ за словником Бориса Грінченка — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перелік слів з літерою Ґ за словником («Словарь української мови») Бориса Грінченка:

А

  • автобіоґрафия
  • автоґраф
  • аґа, аґи
  • аґент
  • аґрус, аґрес, аґрис, аґрист, (прикм. аґрусовий)
  • аґрусівка, аґрусівочка
  • аґу, аґусі
  • арґат
  • арґонія

Б

  • баґа
  • баґари
  • байдиґи
  • балаґувати
  • балеґа
  • бардиґа
  • беґа
  • беґар
  • беґарник
  • беґас
  • беґеря
  • беґечати
  • беґоніти
  • безґрунтий
  • безґрунтовний
  • безґрунтовно
  • белеґа
  • биґарь
  • биґасень
  • биґи збивати
  • біґарь
  • біґос
  • буґа
  • булеґа
  • бульбеґа

В

  • ваґаш
  • варґа
  • варґуля
  • веґеря
  • виґвинтити
  • виґуляри

Г

  • гаджуґа
  • гевґати
  • герґев

Ґ

  • ґабелковий — прикметник до ґабелок
  • ґабелок
  • ґабзувати
  • ґаблі
  • ґава
  • ґавеґа
  • ґавеня
  • ґавзун
  • ґавити
  • ґавра
  • ґаврати
  • ґав'ячий
  • ґаґати
  • ґаґотати
  • ґаджала
  • ґаджалаґати
  • ґаджале
  • ґадзуля
  • ґазда
  • ґаздинечка
  • ґаздинити
  • ґаздинька
  • ґаздиня
  • ґаздівка
  • ґаздівний
  • ґаздівство
  • ґаздівський
  • ґаздовитий
  • ґаздонька
  • ґаздування
  • ґаздувати
  • ґаздусьо
  • ґайда
  • ґайдиця
  • ґайдичка
  • ґайдарь
  • ґайдиця
  • ґайдувати
  • ґала
  • ґалаґан
  • ґаламаґати
  • ґаланки
  • ґаланці
  • ґалда
  • ґалера
  • ґалиця
  • ґалунок
  • ґальон
  • ґальонка
  • ґалюґа
  • ґаляра
  • ґамнути
  • ґандж
  • ґанджа
  • ґанджовитий
  • ґанджули
  • ґандзолля
  • ґанзур
  • ґанок
  • ґаня
  • ґара
  • ґарґала
  • ґарґало
  • ґарґара
  • ґарґачки
  • ґард
  • ґардувати
  • ґарита
  • ґарлика
  • ґарнаґа
  • ґарований
  • ґарувати
  • ґахуватися
  • ґацик
  • ґвалт
  • ґвалтівний
  • ґвалтовний
  • ґвалтівно
  • ґвалтовне
  • ґвалтовно
  • ґвалтувати
  • ґвер
  • ґвинт
  • ґвинтик
  • ґвир
  • ґе-ґе-ґе
  • ґевґати
  • ґеґавка
  • ґеґадзи
  • ґеґання
  • ґеґати
  • ґеґекати
  • ґедз
  • ґедзатися
  • ґедзел
  • ґедзень
  • ґедзик
  • ґедзилля
  • ґедзкатися
  • ґедзле
  • ґедзунок
  • ґедкати
  • ґедло
  • ґезунд
  • ґел
  • ґелґати
  • ґелевач
  • ґелево
  • ґелета
  • ґелетя
  • ґелка
  • ґелкотати
  • ґельгів
  • ґелюх
  • ґемзати
  • ґензура
  • ґер
  • ґерґавка
  • ґерґелиця
  • ґерґелі
  • ґерґера
  • ґерґетати
  • ґерґетня
  • ґерґецки
  • ґерґечник
  • ґерґотання
  • ґерґотати
  • ґердан
  • ґереґа
  • ґерлак
  • ґерлянка
  • ґерувати
  • ґецатися
  • ґзимс
  • ґзитися
  • ґзівка
  • ґзунс
  • ґивт
  • ґивтати
  • ґивтнути
  • ґиґнути
  • ґила
  • ґилун
  • ґилькотіти
  • ґирґачка
  • ґирд
  • ґирланка
  • ґирлиґа
  • ґирувати
  • ґіб
  • ґівґач
  • ґіпс
  • ґірґи
  • ґірґожник
  • ґіцкатися
  • ґлеґ
  • ґлеґати
  • ґледжати
  • ґлей
  • ґлейт
  • ґловень
  • ґлузи
  • ґльоґ
  • ґльоґати
  • ґлюч
  • ґля
  • ґляґ
  • ґляґанець
  • ґляґаний
  • ґляґати
  • ґляґушки
  • ґнип
  • ґніт
  • ґноття
  • ґовда
  • ґоґа
  • ґоґози
  • ґоґозник
  • ґодло
  • ґолдувати
  • ґолка
  • ґондзоль
  • ґондзоляк
  • ґондзоляка
  • ґондзолячка
  • ґонет
  • ґонт
  • ґонталь
  • ґонтар
  • ґонтина
  • ґонтовий
  • ґонтя
  • ґонтаниця
  • ґорґоля
  • ґорґолястий
  • ґорсет
  • ґоспода
  • ґосподарити
  • ґосподарів
  • ґосподарка
  • ґосподарський
  • ґосподар
  • ґосподинин
  • ґосподиня
  • ґотка
  • ґотур
  • ґохнути
  • ґрайцар
  • ґрамузляти
  • ґранат
  • ґранатовий
  • ґраса
  • ґрасувати
  • ґрата
  • ґратчатий
  • ґратя
  • ґрацювати
  • ґреґорний
  • ґрейцар
  • ґреци
  • ґрече
  • ґречний
  • ґречність
  • ґречно
  • ґринджоли
  • ґринджолята
  • ґрис
  • ґрівджати
  • ґрона
  • ґрос
  • ґрузло
  • ґрулина
  • ґрулисько
  • ґрульовина
  • ґруля
  • ґруляник
  • ґрулянка
  • ґрундаль
  • ґрундзьований
  • ґрундзювати
  • ґрундзюватий
  • ґрунт
  • ґрунталя
  • ґрунтик
  • ґрунтівка
  • ґрунтовий
  • ґрунтовище
  • ґрунтовний
  • ґрунтувати
  • ґрунь
  • ґрявчати
  • ґуґля
  • ґуґлюватий
  • ґуґолька
  • ґуджулай
  • ґуджулька
  • ґудз
  • ґудзик
  • ґудзола
  • ґудзь-ґудзь
  • ґудзусь-на
  • ґуз
  • ґузва
  • ґузелець
  • ґузий
  • ґузулька
  • ґузуля
  • ґулати
  • ґулий
  • ґулька
  • ґуля
  • ґулька
  • ґунадза
  • ґуральня
  • ґурґула
  • ґурґуля
  • ґуцьок
  • ґуш
  • ґушуватий

Д

  • джерґа
  • джерґати
  • джерґіт
  • джерґотати
  • джерґотня
  • джереґеля
  • джиґ
  • джиґавка
  • джиґели
  • джиґиря
  • джиґра
  • джиґун
  • джиґуха
  • джоґан
  • джолґнути
  • джуґан
  • джуґля
  • дзиґ
  • дзиґа
  • дзиґар
  • дзиґарі
  • дзиґармайстер
  • дзиґарний
  • дзиґарок
  • дзиґати
  • дзиґлик
  • дзиґликовий
  • дзиґличок
  • дзиґльований
  • дзиґлятко
  • дзиґнути
  • доґа
  • доґедзґатися
  • доґлебати
  • дриґ
  • дриґавка
  • дриґання
  • дриґати
  • дриґатися
  • дриґез
  • дриґнути
  • дригонути
  • дриґулька
  • друґар

Ж

З

  • заґавити
  • заґавитися
  • заґвалтувати
  • заґеґотати
  • заґедзелити
  • заґедзкатися
  • заґелґати
  • заґервати
  • заґерґотати
  • заґрундзьовувати
  • заґудзлити
  • зґарда
  • зґвалтувати
  • зґедзатися
  • зґіґнути
  • зґляґатися
  • зґоя
  • зґрунтувати

Й

Л

  • лаґун
  • леґа
  • леґавий
  • леґар
  • леґедуватися
  • леґейда
  • леґінь
  • леґувати
  • леґурний
  • леґурно
  • ліґерка

М

  • маґура
  • маґель
  • маґельниця, маґільниця
  • маґеран
  • маґерка
  • маґіль, маґоль
  • маґлівниця, маґельниця
  • маґлювати
  • маґнес, (дієсл. маґнесувати)
  • маґро
  • мазґливий
  • мамалиґа
  • миґа
  • миґдалевий
  • миґдаль
  • миґза
  • миґла
  • миґлаш
  • миґлювати
  • моґуля
  • морґ, (прикм. морґовий, дієсл. морґувати)
  • морґуля, морґулька

Н

  • наґвалтувати
  • наґрамузляти
  • наґунадзити
  • неґречний
  • неґречно
  • неґура

О

П

  • перерумеґувати
  • поґаздувати
  • поґвалтувати
  • поґедзитися
  • поґерґотати
  • поґрасувати
  • поґулати
  • подриґати
  • подриґувати
  • подриґус
  • придзиґльований
  • придзиґльованка
  • проґавити
  • проґавитися
  • пуґачі

Р

  • раґляк
  • раґаш
  • раґеля
  • ремеґати
  • риґівниця
  • риґувати
  • роґлик
  • розґедзґатися
  • розремеґатися

С

  • саґан
  • саґаник
  • саґанчик
  • саґанець
  • сновиґайло
  • сновиґати

У

  • уґабнути
  • уґвинтити
  • уґоґати
  • уґрундзьовувати
  • уґрунтувати

Ф

  • фаґівник
  • фиґель
  • фиґлювати
  • фіґель
  • фурдиґати

Х

  • хвиґа
  • хвиґлювати
  • хвиґура
  • хвиґурно
  • хуґа
  • хурдиґа

Ц

Ш

  • шварґотання
  • шварґотати
  • швиґар
  • шеґеря
  • шмиґа
  • шпарґи
  • шпарґал
  • шпарґалля

Я

Власні назви

  • Ґабро
  • Ґенця
  • Ґец
  • Ґмитрик
  • Ґмитро
  • Ґой
  • Євґрап
  • Маґда

Джерело

uk.wikipedia.org

Ґ - это... Что такое Ґ?

Ґ, ґ — пятая буква украинского кириллического алфавита. Также факультативно используется в классическом правописании белорусского языка. Обозначает редко используемый в этих языках взрывной звук [г] ([g]), существующий параллельно с основным фрикативным звуком [ɦ], который обозначается в украинском и белорусском языках буквой Г.

История

В старой западнорусской письменности для обозначения взрывного звука [g] обычно использовалось сочетание кг, заимствованное из новогреческого языка. Начертание Ґ, заимствованное из византийского греческого курсива (где было одним из способов изображения строчной буквы гамма (γ)), встречается уже в конце XVI — начале XVII вв. Мелетий Смотрицкий в своей грамматике 1619 года отмечает, что «Ґ, Ф, Ѯ, Ѱ, Ѳ от греческих согласных, греческих деля и некоих еврейских и латинских речений взаимствована суть». Однако в позднейшую церковнославянскую орфографию различие между Г и Ґ не вошло. В гражданской украинской печати литера Ґ появилась в XIX веке в Австро-Венгрии (в ранних проектах украинской орфографии конкурировала с начертанием

кг и идеей заимствовать латинскую литеру g), на территории Российской империи и СССР применялась в 1905—1933 гг.; затем реформой украинской орфографии была отменена, хотя встречалась в лингвистической литературе как фонетически-транскрипционный знак и регулярно использовалась в эмигрантской украинской печати. Восстановлена в украинском алфавите в 1990 году, хотя правила использования до сих пор не устоялись.

Употребление

Собственно украинских старых слов с буквой Ґ почти нет, только звукоподражания (ґава — ворона) и заимствования (аґрус — крыжовник, из итал. agrestо; ґанок — крыльцо, из нем. Gang и т. п.). Чаще всего Ґ используется для передачи иностранных собственных имён со взрывным [g]: Ґете, Гайдеґер (Heidegger), Вінніпеґ и т. п.

В советское время буква Ґ считалась излишней. Утверждалось, например, что официальное украинское правописание в редакции 1928—1933 гг. (т. н. харьковское правописание, или скрыпниковка) «было точным и исчерпывающе полным в том, что касается различных орфографических вопросов, однако оно создавало неоправданные трудности, вводя несвойственные украинскому языку правила. Такие пункты этого правописания, как введение в запись иноязычных слов буквы

ґ для передачи иноязычного g (написания аґент, Геґель для передачи agent, Hegel и т. п.)… — всё это было непривычным для широких масс украинского народа, затрудняло усвоение украинского правописания и обрекало украинский народ на малограмотность, на письмо с ошибками» (О. П. Безпалько та ін., Історична граматика української мови, К.: Радянська школа, 1962, стор. 67, в переводе). В то же время, даже после отмены буквы соответствующий звук сохранялся в нормативном произношении нескольких слов (т.е., га́нок, гу́ля и пр. следовало произносить как ґа́нок, ґу́ля и т.д.).

Буква восстановлена в украинском языке в начале 1990-х гг. «явочным порядком» и позднее утверждена в официальной орфографии.

Сегодня, несмотря на официальный статус, буква Ґ используется непоследовательно. Многие печатные издания её игнорируют. Это вызвано тем, что, во-первых, во второй половине ХХ в. соответствующий звук частично вышел из употребления в языке центральной Украины и полностью исчез в восточных областях. Во-вторых, использование буквы

Ґ в печати некоторое время было почти не обеспечено технически (большинство компьютерных шрифтов содержали её только как дополнительный символ либо не содержали вообще, в клавиатурной раскладке и в ряде кодировок буква отсутствовала). В-третьих, использование буквы плохо урегулировано грамматически (во многих словах, преимущественно заимствованных, не установлена последовательная передача звука буквой). В то же время издания Западной Украины и диаспоры используют данную букву достаточно последовательно, что объясняется прежде всего непосредственным влиянием языкового окружения (английский, польский, немецкий, венгерский, чешский языки), где существует оппозиция между взрывным и фрикативным Г (g/h).

Официальное название буквы Ґ — «ґе», народное — «ґе з гачком», «ґе з гичкою» (с крючком).

Буква Ґ также используется в кириллическом варианте цыганской письменности.

Современное официальное украинское правописание[1]

§ 15. Буква Ґ.

Буква ґ передаёт на письме заднеязычный смычный согласный как в украинских словах, так и в давно заимствованных и украинизированных аґрус, ґава, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати,ґеґати,ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (в лампе), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (существительное), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик и так далее и производных от них, а также в фамилиях Ґалаґан, Ґудзь и подобных.
Примечание. В собственных названиях иноязычного происхождения этимологический g согласно с устоявшейся традицией произносится как г; однако сохранение g в произношении не является нарушением орфоэпической нормы. Следовательно, правильным является произношение: Гданськ и Ґданськ, Гренландія и Ґренландія, Гібралтар и Ґібралтар; Гарібальді и Ґарібальді, Гете и Ґете.

§ 87. G, H

G и h обычно передаются буквою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (язык), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, Гаронна, Гвінея, Гельсінфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, магомет.
В отдельных словах английского происхождения h передаётся как х: хобі, хокей, хол, Хемінгуей и др.

Таблица кодов

Кодировка Регистр Десятич-
ный код
16-рич-
ный код
Восьмерич-
ный код
Двоичный код
Юникод Прописная 1168 0490 002220 00000100 10010000
Строчная 1169 0491 002221 00000100 10010001
ISO 8859-5
(с изм.)
Прописная 173 AD 255 10101101
Строчная 253 FD 375 11111101
Windows 1251 Прописная 165 A5 245 10100101
Строчная 180 B4 264 10110100
KOI 8 Прописная 189 BD 275 10111101
Строчная 173 AD 255 10101101

В HTML прописную букву Ґ можно записать как Ґ или Ґ строчную ґ — как ґ или ґ. В кириллической раскладке клавиатуры символ Ґ вызывается зажатой клавишей Alt с набором Num-цифр 0165, символ ґ — Alt+0180.

См. также

Примечания

dic.academic.ru

Все города Украины: список по алфавиту

А

Авдеевка Донецкая область
Александрия Кировоградская область
Александровск Луганская область
Алёшки Херсонская область
Алмазная Луганская область
Алчевск Луганская область
Амвросиевка Донецкая область
Ананьев Одесская область
Андрушёвка Житомирская область
Антрацит Луганская область
Апостолово Днепропетровская область
Артёмовск (Кипучее) Луганская область
Арциз Одесская область
Ахтырка Сумская область

Б

Балаклея Харьковская область
Балта Одесская область
Бар Винницкая область
Барановка Житомирская область
Барвенково Харьковская область
Батурин Черниговская область
Бахмач Черниговская область
Бахмут Донецкая область
Баштанка Николаевская область
Белая Церковь Киевская область
Белгород-Днестровский Одесская область
Белз Львовская область
Белицкое Донецкая область
Белозёрское Донецкая область
Белополье Сумская область
Беляевка Одесская область
Бердичев Житомирская область
Бердянск Запорожская область
Берегово Закарпатская область
Бережаны Тернопольская область
Березань Киевская область
Березно Ровненская область
Березо́вка Одесская область
Берестечко Волынская область
Берислав Херсонская область
Бершадь Винницкая область
Бобринец Кировоградская область
Бобрка Львовская область
Бобровица Черниговская область
Богодухов Харьковская область
Богуслав Киевская область
Болград Одесская область
Болехов Ивано-Франковская область
Борзна Черниговская область
Борислав Львовская область
Борисполь Киевская область
Борщёв Тернопольская область
Боярка Киевская область
Бровары Киевская область
Броды Львовская область
Брянка Луганская область
Бурштын Ивано-Франковская область
Бурынь Сумская область
Буск Львовская область
Буча Киевская область
Бучач Тернопольская область

В

Валки Харьковская область
Вараш (Кузнецовск) Ровненская область
Васильевка Запорожская область
Васильков Киевская область
Ватутино Черкасская область
Вахрушево Луганская область
Вашковцы Черновицкая область
Великие Мосты Львовская область
Верхнеднепровск Днепропетровская область
Верховцево Днепропетровская область
Вижница Черновицкая область
Вилково Одесская область
Винники Львовская область
Винница Винницкая область
Виноградов Закарпатская область
Вишнёвое Киевская область
Владимир-Волынский Волынская область
Вознесенск Николаевская область
Волноваха Донецкая область
Волочиск Хмельницкая область
Волчанск Харьковская область
Вольногорск Днепропетровская область
Вольнянск Запорожская область
Ворожба Сумская область
Вышгород Киевская область

Г

Гадяч Полтавская область
Гайворон Кировоградская область
Гайсин Винницкая область
Галич Ивано-Франковская область
Геническ Херсонская область
Герца Черновицкая область
Глобино Полтавская область
Глухов Сумская область
Глиняны Львовская область
Гнивань Винницкая область
Голая Пристань Херсонская область
Горишние Плавни Полтавская область
Горловка Донецкая область
Горное Луганская область
Горняк Донецкая область
Городенка Ивано-Франковская область
Городище Черкасская область
Городня Черниговская область
Городок Львовская область
Городок Хмельницкая область
Горохов Волынская область
Гребёнка Полтавская область
Гуляйполе Запорожская область

Д

Дебальцево Донецкая область
Деражня Хмельницкая область
Дергачи Харьковская область
Днепр Днепропетровская область
Днепрорудное Запорожская область
Добромиль Львовская область
Доброполье Донецкая область
Докучаевск Донецкая область
Долина Ивано-Франковская область
Долинская Кировоградская область
Донецк Донецкая область
Дрогобыч Львовская область
Дружба Сумская область
Дружковка Донецкая область
Дубляны Львовская область
Дубно Ровненская область
Дубровица Ровненская область
Дунаевцы Хмельницкая область

Е

Енакиево Донецкая область

Ж

Жашков Черкасская область
Ждановка Донецкая область
Железное Донецкая область
Жёлтые Воды Днепропетровская область
Жидачов Львовская область
Житомир Житомирская область
Жмеринка Винницкая область
Жолква Львовская область

З

Заводское Полтавская область
Залещики Тернопольская область
Запорожье Запорожская область
Заставна Черновицкая область
Збараж Тернопольская область
Зборов Тернопольская область
Звенигородка Черкасская область
Здолбунов Ровненская область
Зеленодольск Днепропетровская область
Зеньков Полтавская область
Зимогорье Луганская область
Змиёв Харьковская область
Знаменка Кировоградская область
Золотое Луганская область
Золотоноша Черкасская область
Золочев Львовская область
Зоринск Луганская область
Зугрэс Донецкая область

И

Ивано-Франковск Ивано-Франковская область
Измаил Одесская область
Изюм Харьковская область
Изяслав Хмельницкая область
Иловайск Донецкая область
Ильинцы Винницкая область
Ирмино Луганская область
Ирпень Киевская область
Иршава Закарпатская область
Ичня Черниговская область

К

Кагарлык Киевская область
Казатин Винницкая область
Калиновка Винницкая область
Калуш Ивано-Франковская область
Каменец-Подольский Хмельницкая область
Каменка Черкасская область
Каменка-Бугская Львовская область
Каменка-Днепровская Запорожская область
Каменское Днепропетровская область
Камень-Каширский Волынская область
Канев Черкасская область
Карловка Полтавская область
Каховка Херсонская область
Киверцы Волынская область
Киев город со специальным статусом Киев
Килия Одесская область
Кировск (Голубовка) Луганская область
Кировское Донецкая область
Кицмань Черновицкая область
Кобеляки Полтавская область
Ковель Волынская область
Кодыма Одесская область
Коломыя Ивано-Франковская область
Конотоп Сумская область
Константиновка Донецкая область
Корец Ровненская область
Коростень Житомирская область
Коростышев Житомирская область
Корсунь-Шевченковский Черкасская область
Корюковка Черниговская область
Косов Ивано-Франковская область
Костополь Ровненская область
Краматорск Донецкая область
Красилов Хмельницкая область
Красноград Харьковская область
Краснодон Луганская область
Краснопартизанск Луганская область
Красный Луч (Хрустальный) Луганская область
Кременец Тернопольская область
Кременчуг Полтавская область
Кривой Рог Днепропетровская область
Кролевец Сумская область
Кропивницкий Кировоградская область
Купянск Харьковская область

Л

Ладыжин Винницкая область
Лановцы Тернопольская область
Лебедин Сумская область
Лиман Донецкая область
Лисичанск Луганская область
Лозовая Харьковская область
Лохвица Полтавская область
Лубны Полтавская область
Луганск Луганская область
Лутугино Луганская область
Луцк Волынская область
Львов Львовская область
Любомль Волынская область
Люботин Харьковская область

М

Малин Житомирская область
Марганец Днепропетровская область
Мариуполь Донецкая область
Макеевка Донецкая область
Малая Виска Кировоградская область
Мелитополь Запорожская область
Мена Черниговская область
Мерефа Харьковская область
Миргород Полтавская область
Мирноград (Димитров) Донецкая область
Мироновка Киевская область
Миусинск Луганская область
Могилёв-Подольский Винницкая область
Молодогвардейск Луганская область
Молочанск Запорожская область
Монастыриска Тернопольская область
Монастырище Черкасская область
Мостиска Львовская область
Мукачево Закарпатская область

Н

Надворная Ивано-Франковская область
Николаев Львовская область
Николаев Николаевская область
Никополь Днепропетровская область
Нежин Черниговская область
Немиров Винницкая область
Нетешин Хмельницкая область
Новая Каховка Херсонская область
Новая Одесса Николаевская область
Новый Буг Николаевская область
Новоазовск Донецкая область
Нововолынск Волынская область
Новгород-Северский Черниговская область
Новогродовка Донецкая область
Новомиргород Кировоградская область
Новоград-Волынский Житомирская область
Новодружеск Луганская область
Новоднестровск Черновицкая область
Новомосковск Днепропетровская область
Новопсков Луганская область
Новоселица Черновицкая область
Новоукраинка Кировоградская область
Новый Роздол Львовская область
Носовка Черниговская область

О

Обухов Киевская область
Овруч Житомирская область
Одесса Одесская область
Орехов Запорожская область
Острог Ровненская область
Очаков Николаевская область

П

Павлоград Днепропетровская область
Первомайск Луганская область
Первомайск Николаевская область
Первомайский Харьковская область
Перевальск Луганская область
Перемышляны Львовская область
Перечин Закарпатская область
Перещепино Днепропетровская область
Переяслав-Хмельницкий Киевская область
Першотравенск Днепропетровская область
Петровское Луганская область
Пирятин Полтавская область
Погребище Винницкая область
Подволочиск Тернопольская область
Подгайцы Тернопольская область
Подгородное Днепропетровская область
Подольск Одесская область
Покров Днепропетровская область
Покровск Донецкая область
Пологи Запорожская область
Полонное Хмельницкая область
Полтава Полтавская область
Попасная Луганская область
Почаев Тернопольская область
Приволье Луганская область
Прилуки Черниговская область
Приморск Запорожская область
Припять Киевская область
Пустомыты Львовская область
Путивль Сумская область
Пятихатки Днепропетровская область

Р

Рава-Русская Львовская область
Радехов Львовская область
Радомышль Житомирская область
Радивилов Ровненская область
Раздельная Одесская область
Рахов Закарпатская область
Ржищев Киевская область
Рогатин Ивано-Франковская область
Ровеньки Луганская область
Ровно Ровненская область
Рожище Волынская область
Ромны Сумская область
Рубежное Луганская область
Рудки Львовская область

С

Самбор Львовская область
Сарны Ровненская область
Свалява Закарпатская область
Сватово Луганская область
Свердловск Луганская область
Светловодск Кировоградская область
Северодонецк Луганская область
Седнев Черниговская область
Селидово Донецкая область
Семёновка Черниговская область
Середина-Буда Сумская область
Синельниково Днепропетровская область
Скадовск Херсонская область
Скалат Тернопольская область
Сквира Киевская область
Сколе Львовская область
Славута Хмельницкая область
Славутич Киевская область
Славянск Донецкая область
Смела Черкасская область
Снежное Донецкая область
Снигирёвка Николаевская область
Сновск Черниговская область
Снятын Ивано-Франковская область
Сокаль Львовская область
Сокиряны Черновицкая область
Соледар Донецкая область
Старобельск Луганская область
Староконстантинов Хмельницкая область
Старый Самбор Львовская область
Стаханов (Кадиевка) Луганская область
Сторожинец Черновицкая область
Стрый Львовская область
Сумы Сумская область
Суходольск Луганская область
Счастье Луганская область

Т

Таврийск Херсонская область
Тальное Черкасская область
Тараща Киевская область
Татарбунары Одесская область
Теплодар Одесская область
Тернополь Тернопольская область
Терновка Днепропетровская область
Тетиев Киевская область
Тысменица Ивано-Франковская область
Тлумач Ивано-Франковская область
Теребовля Тернопольская область
Тростянец Сумская область
Трускавец Львовская область
Токмак Запорожская область
Торез Донецкая область
Торецк Донецкая область
Тульчин Винницкая область
Тячев Закарпатская область

У

Угледар Донецкая область
Угнев Львовская область
Узин Киевская область
Украинка Киевская область
Ужгород Закарпатская область
Умань Черкасская область
Устилуг Волынская область

Ф

Фастов Киевская область

Х

Харцызск Донецкая область
Харьков Харьковская область
Херсон Херсонская область
Хмельник Винницкая область
Хмельницкий Хмельницкая область
Хорол Полтавская область
Хотин Черновицкая область
Христиновка Черкасская область
Хуст Закарпатская область
Хыров Львовская область

Ч

Червоноград Львовская область
Червонопартизанск (Вознесеновка) Луганская область
Черноморск Одесская область
Черкассы Черкасская область
Чернигов Черниговская область
Чернобыль Киевская область
Черновцы Черновицкая область
Чигирин Черкасская область
Чоп Закарпатская область
Чортков Тернопольская область
Чугуев Харьковская область

Ш

Шаргород Винницкая область
Шахтёрск Донецкая область
Шепетовка Хмельницкая область
Шостка Сумская область
Шпола Черкасская область
Шумск Тернопольская область

Э

Энергодар Запорожская область

Ю

Южное Одесская область
Южноукраинск Николаевская область

Я

Яворов Львовская область
Яготин Киевская область
Ямполь Винницкая область
Яремче Ивано-Франковская область
Ясиноватая Донецкая область

33tura.ru

Ї — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ї (значення).

Ї, ї — тринадцята літера української абетки. За конфігурацією трохи видозмінена кирилична і. Цю літеру називають як іменник середнього роду: «велике Ї», «мале ї». У писемностях на основі латинського алфавіту таких мов, як африкаанс, валлійська, галісійська, каталанська, нідерландська, південносаамська, французька й, спорадично, англійська та турецька, вживають майже ідентичну графічно літеру Ï, ï — i з тремою (наприклад, у фр. naïve).

Позначає йотовані голосні звуки /ji/ (йі) та /jɪ/ (йи),[1] трапляється на початку слів, після голосних, знака м'якшення й апострофа.

Створена за зразком кириличної літери і, яка поряд з літерою и у давньоруській і староукраїнській писемностях позначала звук [i]. У зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) ї вживалася у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток. У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

У сучасному значенні літеру вперше вжито 1874–1875 у «Записках Південно-Західного відділення» Російського географічного товариства у Києві. Згодом її вжив Євген Желехівський у своєму Українсько-німецькому словнику (1885–86).

В українській (особливо західній орфографії, наприклад у желехівці) кінця XIX — початку XX століття літера ї використовувалася також для позначення «сильно пом'якшеного» [і] після м'яких зубних приголосних д, т, з, ц, с, л, н, часто позначаючи в цих місцях звук [і], що розвинувся з ятя (хлїб, дїд, нинї, цїлий). Використовування літер ї і і для передачі етимологічних [ě]/[e] і [o] відповідно уможливлювало розрізняти слова, що в сучасному написанні стали омографами : дїл (< *dělъ, родовий відмінок множини від діло) проти діл (< dolъ, «долина»), тїк (< *teklъ, минулий час від текти) проти тік (< *tokъ, «тік») Але оскільки в Східній Україні відмінність між цим звуком і «звичайним» [і] зменшилася, вже Грінченко у своєму Словарі української мови відмовився від такого вжитку літери ї, і це вплинуло на зникнення цієї відмінності й на заході України. Таку відмову зафіксував Український правопис 1921 року.

У сучасній українській мові літерою ї позначають сполучення звуків й+і та й+и, вживають на початку, в середині та в кінці слів: їсти, поїзд, солов'їний, свої, Україна.

Походження звукосполучення[ред. | ред. код]

В українській мові сполучення ji (літера ї) може мати різне походження.

  • Від праслов'янського («ятя»): їхати, їзда, доброї, у міжгір'ї.
  • Від , що замінив раніший *i (свої, мої).
  • Від «нового ятя», якщо він з'явився на місці йотованого «е»: їжак, Київ, моїм
  • Від праслов'янського *ja: їсти, їжа. У східнослов'янських мовах *ja дав (давньорус. ѣсти), а в південнослов'янських — *ja (стцерк.-слов. іасти). Слід зауважити, що в староцерковнослов'янській мові звуки і *ja були настільки близькі за артикуляцією, що в глаголиці їх позначали тим самим знаком.
  • Від праслов'янського *ji, зазвичай на стиках морфем: строїти, стоїть (прасл. strojiti, stojitь). У староцерковнослов'янській і давньоруській писемностях йотований характер [i] не передавався, бо той був дуже близьким за артикуляцією до нейотованого (давньорус. строити, стоить). [джерело?]
  • На стиках морфем у пізнішому словотворі: Україна (прасл. *krajь + *in; край + ина)
  • У запозиченнях — якщо оригінальний і стоїть після голосних (наївний, маїс), а також після м'якого знака або апострофа (Ільїн, Медельїн)

Інше використання[ред. | ред. код]

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «тринадцятий». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 8-ї.

Літера Ї в інших кириличних абетках[ред. | ред. код]

У староцерковнослов'янській і давньоруській абетках Ї виступає поряд із І під назвою «ижеи».

Наприкінці XVIII століття Досітей Обрадович запровадив літеру ї в сербській писемності на позначення звука [j] (що відповідає українській й). Однак 1814 року Вук Караджич відмовився від цього нововведення й натомість запропонував літеру ј[2][3]. 1818 року правопис Караджича зафіксував цю пропозицію.

Від найдавніших часів до початку XIX століття букву ї вживали в російській писемності. Прикладом може слугувати видане 1762 року «Подземное путешествіе Николая Клима» — російський переклад твору Людвіга Гольберга[4].

Літера ї існує в пряшівському і паннонському варіантах русинської абетки.

Кодування Регістр Десятковий код 16-ковий код Вісімковий код Двійковий код
Юнікод
(монолітний)
Мала 1111 0457 002127 00000100 01010111
Велика 1031 0407 002007 00000100 00000111
Юнікод
(розклад)
Мала 72745736 0456 0308 00425401410 00000100 01010110
00000011 00001000
Велика 67502856 0406 0308 00401401410 00000100 00000110
00000011 00001000
ISO 8859-5 Мала 247 F7 367 11110111
Велика 167 A7 247 10100111
KOI-8
Мала 167 A7 247 10100111
Велика 183 B7 267 10110111
Windows-1251 Мала 191 BF 277 10111111
Велика 175 AF 257 10101111

У HTML велику літеру Ї можна записати як & #1031; або & #x407;, а малу ї — як & #1111; або & #x457;. У кириличній не українській розкладці клавіатури символ Ї викликають затисненою клавішею Alt з набором Num-цифр 0175, символ ї — комбінацією Alt+0191.

  • 21 лютого 2013 року, до Міжнародного дня рідної мови, в Рівному встановили знак на честь літери «Ї» і в її формі, виготовлений із дерев'яної основи і обтягнений лляною тканиною. Його висота становила 3,6 метра[5].
Літературна мова
та діалекти
Установи, що регулюють
українську мову
Класифікація, місце
серед слов'янських мов
Історія
Сучасний стан
Фонетика
Графіка
Морфологія
Морфеміка
Словотвір
Синтаксис
Лексикологія і лексикографія
Пунктуація
Стилістика
Помітні мовознавці
Пам'ятки

uk.wikipedia.org

Города Украины

Украина стала независимым государством 24 августа 1991 года. Находясь в Восточной Европе, она имеет сухопутную границу с Россией, Белоруссией, Польшей, Словакией, Венгрией, Румынией и Молдавией.

На юге омывается Чёрным и Азовским морями.

Украина - многонациональная страна, кроме самих украинцев и русских здесь живут белорусы, молдаване, евреи, поляки, болгары, венгры, татары, греки и другие.

В Украине около 450 городов. Самые крупные из них - Киев, Харьков, Днепр, Одесса, Запорожье, Львов, Кривой Рог, Николаев, Мариуполь и другие.

Южные города Украины – это место встречи почти всех основных древних цивилизаций, из-за чего эту местность еще называют перекрестком культур и народов. Там находятся наистарейший город Украины – Белгород-Днестровский (основан в конце 6 века до н.э.).

Несмотря на то, что страна переживает трудные времена, граждане Украины любят свои города. Любовь к своему родному городу проявляется и в праздниках, устраиваемых в его честь. Самый массовый по масштабу, самый большой по размаху подготовки праздник, День города затрагивает всех жителей города. Во многих городах Украины в День города устраивают праздник цветов, открывают новые памятники, выбирают красавицу города, поздравляют молодожёнов, награждают Человека года, проводят различные фестивали, ярмарки, конкурсы.

Некоторые города свой день привязывают к государственным или профессиональным праздникам: День Независимости Украины, День Конституции Украины, День шахтёра, День металлурга и т.п. Так, шахтёрские города, которых немало в Украине, празднуют День города в День шахтёра. Для некоторых городов православный праздник стал Днём города. Например, Львов отмечает свой праздник в день святого Юрия, покровителя города. Великая Отечественная война наложила неизгладимый отпечаток на украинские города, поэтому для многих городов День города – день освобождения от немецко-фашистских захватчиков.

Как правило, День города проходит в тёплое время года. Особенно популярное время для праздников – конец августа и начало сентября, конец сезона летних отпусков и начало новой серьёзной работы, и когда Украина может покрасоваться урожаями своей плодородной земли. Основные мероприятия этого праздника проходят в субботу и воскресенье.

www.calend.ru

Вікіпедія

«Вангард» (англ. Vanguard — «авангард») — британський лінійний корабель періоду Другої світової війни. Був спроектований у 1939—1941 роках, у зв'язку з прогнозованим пізнім терміном уведення в дію лінкорів типу «Лайон». Планувався для термінової побудови з використанням 381-мм гарматних установок, що зберігалися на складах з 1920-х років. Незважаючи на нагальну потребу, закладений у 1941 році лінкор ввести в дію до кінця війни не встигли, а після війни його добудова ще сповільнилася і він був взятий на озброєння лише у 1946 році, ставши останнім лінкором в історії, а також найбільшим з британських лінкорів. Післявоєнна історія корабля, як і інших лінкорів, виявилася порівняно недовгою. У перші повоєнні роки «Вангард» неодноразово використовувався як королівська яхта, здійснюючи походи у ПАР та Середземномор'я. Крім цього, лінкор деякий час використовувався вже як навчальний, а в окремі періоди служив флагманським кораблем Флоту метрополії. З 1954 року корабель був виведений у резерв і залишався в ньому аж до зняття з озброєння і продажу на злом в 1960 році.

Сусанна (нід. Suzanna) — картина голландського художника Рембрандта Харменса ван Рейна, створена в 1636 році. За основу взятий біблійний сюжет з Книги пророка Даниїла (XIII, 15–24), що входить у Старий Заповіт. Автор візуалізував історію праведної та скромної Сюзанни, що протистояла домаганням сторонніх чоловіків. Сюжет набув популярності в західноєвропейській культурі часів Середньовіччя, а також серед низки художників (Аннібале Карраччі, Пітер Пауль Рубенс, Пітер Ластман та інших). Картина неодноразово продавалася та, врешті-решт, опинилася у представників знатної династії Оранських. «Сусанна» від початку створення й донині залишається доволі популярною серед мистецтвознавців та поціновувачів і саме тому брала участь у виставках поза Нідерландами. Уперше вона була надана римській Галереї Боргезе в 1928 році, а останнього разу перебувала в Національному музеї Прадо з жовтня 2008 по січень 2009 року. Картина під інвентарним номером 147 зберігається в музеї Мауріцгейс у Гаазі.

Лінійні крейсери типу «Рінаун» — тип лінійних крейсерів Королівського військово-морського флоту Великої Британії, побудованих під час Першої світової війни. Було збудовано два кораблі: «Рінаун» (англ. Renown) та «Ріпалс» (англ. Repulse). Порівняно з попереднім типом «Лайон» лінійних крейсерів та лінійними крейсерами «Куїн Мері» і «Тайгер»[en], вони мали потужніше озброєння з 381-мм гармат та вищу швидкість ходу, проте їхнє бронювання було слабшим. Обидва кораблі стали до ладу під кінець Першої світової війни та не встигли взяти участь в основних її битвах. Лише «Ріпалс» брав обмежену участь у другій битві в Гельголандській бухті[en] 1917 року. На відміну від попередніх типів лінійних крейсерів, за умовами Вашингтонської морської угоди ці кораблі не були утилізовані та після декількох модернізацій взяли участь у Другій світовій війні. «Ріпалс» був потоплений японською авіацією 10 грудня 1941 року разом з новітнім лінкором «Прінс оф Вейлз». «Рінаун» прослужив усю війну та 1948 року був відправлений на брухт.


Три Сестри — три вершини біля затоки Полісмен, Кенмор (Канада). Окремо вони відомі як Велика Сестра, Середня Сестра і Мала Сестра.


Список плазунів Франції. У списку перелічені 42 автохтонні види плазунів, які мешкають у Франції, а також 3 інтродуковані, 1 автохтонний зниклий вид і ще 1 вид, який потребує подальшого уточнення. Основою статті став список Французького герпетологічного товариства (фр. Société Herpétologique de France). У списку перелічені плазуни виключно європейської частини Франції (материкова частина та Корсика), рептилії заморських територій не враховуються.

Список птахів України включає 431 вид, які траплялися або трапляються на території України. Серед орнітофауни України 4 види є інтродукованими, гніздовими або ймовірно гніздовими — 286, пролітними — 43, зимуючими — 186, залітними — 112. Перелік видів та систематичний порядок наведено на основі класифікації, розробленої для Handbook of the Birds of the World. Українські назви птахів наведено за працями Г. В. Фесенка, А. А. Бокотея (2007) та Г. В. Фесенка (2018).
 
  • 1938 — у Хусті відбувся І з'їзд «Карпатської Січі», воєнізованої організації, створеної на Закарпатті членами ОУН
  • 1939 — Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про розмежування областей між УРСР і БРСР, за яким Україна втратила Берестейщину
  • 1941 — у Москві підписано радянсько-польську декларацію про дружбу та взаємодопомогу, чим лондонський еміграційний уряд фактично визнав радянську анексію Західної України та Західної Білорусі у вересні 1939 року
  • 1987 — Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову «Про обмеження прописки кримських татар у ряді населених пунктів Кримської області та Краснодарського краю»
  • 1989 — у Москві керівники Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі та СРСР засудили введення їхніх військ до Чехословаччини в серпні 1968
  • 1992 — IV Всеукраїнський з'їзд Народного руху України перетворив НРУ на політичну партію, а її головою обрав В'ячеслава Чорновола
  • 1996 — з мису Канаверал запущено автоматичну космічну станцію Mars Pathfinder, яка 4 червня 1997 року доправила на поверхню Марса спеціальний самохідний пристрій для збирання зразків марсіанського ґрунту
  • 1997 — в Оттаві 125 країн підписали Конвенцію про заборону протипіхотних мін. Серед країн, що відмовилися підписати цей документ, були Китай, Росія, США

Народилися

Померли




uk.wikipedia.org

Є — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Є (значення).

Є, є — восьма літера української абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає голосний звук є; вимовляється йе.

Походить від кириличної літери ε (єсть), її накреслення пов'язане з греко-візантійською літерою Ε (епсилон).

У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) позначалося графемами е, є, які вживалися у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток. У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Сучасне графічне оформлення походить від малої літери є «гражданського шрифту».

Вперше у сучасну українську графіку літеру є запровадили укладачі альманаху «Русалка Дністровая» (1837) Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

В позиції після приголосного літера є означає одну фонему, а на початку слова і після голосного, апострофа та м'якого знака є означає дві фонеми: j + е (Євген, моє, б'єш, барельєф).

Літера є позначає м'якість попереднього приголосного:

  1. у формах середнього роду прикметників м'якої групи на кінці основи (син'е — синє, літн'е — літнє)
  2. після подовжених приголосних л і т, які асимілювали наступний і (л:'е — ллє, мовлен:'евий — мовленнєвий, жит:'евий — життєвий).

Є буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.

У старослов'янській кириличній писемності літера є мала також числове значення «п'ять», у глаголичній — «шість». Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «восьмий». До введення в абетку літери ґ мала значення «сьомий»: ложа «Є», розділ «є». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 8-є, кабінет 4-Є.

Літературна мова
та діалекти
Установи, що регулюють
українську мову
Класифікація, місце
серед слов'янських мов
Історія
Сучасний стан
Фонетика
Графіка
Морфологія
Морфеміка
Словотвір
Синтаксис
Лексикологія і лексикографія
Пунктуація
Стилістика
Помітні мовознавці
Пам'ятки
Інше

uk.wikipedia.org

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *