Мексика википедия: Мексика — Википедия

Содержание

Мексика — Вікіпедія

Ме́ксика (ісп. México [ˈmexiko] ( прослухати); Ме́хіко, науатль Mēxihco), офіційно Мексика́нські Сполу́чені Шта́ти (ісп. Estados Unidos Mexicanos [esˈtaðos uˈniðoz mexiˈkanos] ( прослухати); науатль Mēxihcatl Tlacetilīlli Tlahtohcāyōtl) — країна в південній частині Північної Америки. Межує на півночі зі Сполученими Штатами Америки; на півдні і на заході омивається Тихим океаном; на південному-сході — з Гватемалою, Белізом і Карибським морем; на сході — омивається Мексиканською затокою.[4] Охоплюючи територію площею 1 972 550 kм2, є 13-ю найбільшою країною у світі, яка має близько 128 649 565 жителів, що робить її 10-ю країною за чисельністю населення світу та найнаселенішою іспаномовною країною. Мексика — федеративна конституційна республіка, яка складається з 31-го штату та одного федерального округу навколо столиці м. Мехіко, яке також є найбільшим мегаполісом країни. Інші основні міські райони включають Гвадалахару, Монтеррей, Пуеблу, Толуку, Тіхуану, Сьюдад-Хуарес та Леон.

[5]

Доколумбова Мексика бере свій початок у приблизно 8000 році до н.е. і вважається однією з шести колисок цивілізації;[6] її територія була домом для багатьох передових мезоамериканських племен, особливо майя та ацтеків. У 1521 році Іспанська імперія завоювала і колонізувала територію зі своєї бази в Мехіко, яка потім стала називатися Новою Іспанією. Католицька церква відіграла важливу роль у християнізації мільйонів корінних жителів. Місцеве населення активно використовувалось для видобутку багатих родовищ дорогоцінного матеріалу, які стали головним джерелом багатства для іспанців.[7] Мексика стала незалежною державою після успішної мексиканської війни за незалежність проти Іспанії у 1821 році.[8]

Неефективна війна за незалежність Техасу 1836 року та мексикансько-американська війна призвели до величезних територіальних втрат на малонаселеній північній Мексиці, яка знаходиться поруч із США. Розпочаті після війни реформи, які надали захист корінному населення та зменшили владу військових та церкви, були закріплені в Конституції 1857 року. Це спричинило війну за реформи та військове втручання Франції. Максиміліан І Габсбург був призначений Францією на посаду імператора Мексики, а Беніто Хуарес протистояв республіканському урядові у вигнанні. Наступні десятиліття ознаменувалися нестабільністю та диктатурою Порфіріо Діаса, який прагнув модернізувати Мексику та навести порядок.

[8] Порфіріат завершився Мексиканською революцією 1910 року, і перемогою фракції конституціоналістів, яка розробила нову Конституцію 1917 року. Революційні генерали північної гілки фракції переважали у 1920-х роках і виконували функції президентів, однак вбивство Альваро Обрегона у 1928 році призвело до утворення Інституційної революційної партії у 1929 році, при якій Мексика до 2000 року була однопартійною державою.[9][10][11][12]

Мексика — країна, що розвивається, і займає 76 місце в індексом людського розвитку, однак низка аналізів вважають її новою індустріальною країною.[13][14][15][16] Країна має 15-ту найбільшу економіку у світі за номінальним ВВП та 11-ту за величиною ПКС, найбільшим економічним партнером якої є США.

[17][18] Велика економіка, територія, населення та політика роблять Мексику регіональною потугою. Однак Мексика продовжує боротися з соціальною нерівністю, бідністю та масштабною злочинністю; країна займає низьке місце у глобальному індексі миру.[19] Починаючи з 2006 року, конфлікт між урядом та синдикатами з торгівлі наркотиками призвів до смерті понад 120 000 осіб.

Мексика займає перше місце в Америці та 7-е у світі за кількістю об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.[20][21][22] Мексика — біорізноманітна країна, яка займає 5 місце у світі за природним біорізноманіттям.[23] Мексика щороку приймає значну кількість туристів; у 2018 році була 6-та найбільш відвідуваною країною світу з 39 мільйонами відвідувачами.[24] Мексика є членом Організації Об'єднаних Націй, Світової організації торгівлі, G8 + 5, Великої двадцятки, і торгового блоку Тихоокеанського альянсу.

Mēxihco — термін мови Науатль для серця ацтекської імперії, а саме долини Мехіко та прилеглих територій, населення якої називається Mexica. Терміни чітко пов'язані; як правило, вважається, що топонім для долини став первинним етнонімом для ацтекського союзу, однак могло бути і навпаки. У колоніальну епоху, Мексику називали Новою Іспанією. Після того, як колонія здобула незалежність від Іспанської імперії в 1821 році, ця територія стала називатися штатом Мексика, а нова країна отримала назву її столиці: Мехіко, яке було засновано в 1524 році на місці стародавньої столиці Мексики —Теночтітлан.

Див. також: Географія Мексики, Геологія Мексики, Гідрогеологія Мексики, Сейсмічність Мексики.

Карта Мексики.

Країна розташована у південно-західній частині Північної Америки і в деяких місцях простягається до Центральної Америки. Юкатанський півострів і суміжні території становлять 12 % території країни і географічно знаходяться у Центральній Америці, хоча геополітично Мексика ніколи не вважалася центрально-американською країною.

На півночі Мексика межує зі США — (кордон — 3141 км) та з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) — на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки, Карибського моря на сході. Загальна територія країни — 1 972 550 км², сюди ж входять 6000 км² острівних територій в Тихому океані, Мексиканській затоці, Карибському морі та Каліфорнійській затоці.

З півночі на південь територію Мексики перетинають два гірські масиви Сьєрра Мадре Орієнталь (Східний) та Сьєрра Мадре Оксіденталь (Західний), які є продовженням Скелястих гір північноамериканського континенту. Зі сходу на захід країну перетинає Транс-Мексиканський Вулканічний Пояс — Сьєрра Невада. Четвертий, південний гірський масив Сьєрра Мадре дель Сюр простягається на сході від штату Мічоакан до штату Оахака. Таким чином, більшість території центральної та північної Мексики знаходиться високо над рівнем моря — найвищі в Транс-Мексиканському Вулканічному Поясі: Орісаба (5700 м.), Попокатепетль (5 462 м.), Істаксіватль (5462 м.) та Невадо-де-Толука (4577 м.). В долині між цими плато знаходяться найбільші міста країни — Мехіко, Толука, Пуебла.

Рельєф країни[ред. | ред. код]

Значну частину території Мексики займає Мексиканське нагір'я з береговими низинами, що обрамляють його, на північному заході — гористий півострів Каліфорнія, на півдні — гірська область Чіапас і Південна Сьєра-Мадре та низинний півострів Юкатан на південному сході. Мексиканське нагір'я має переважну висоту 1000—2000 м, складається з численних широких плоских акумулятивних улоговин (больсонів) і окремих, переважно коротких, хребтів. Краї нагір'я підняті й утворюють високі хребти з крутими зовнішніми і пологими внутрішніми схилами: Східна Сьєра-Мадре (висота 4054 м), Західна Сьєра-Мадре (3150 м) і Поперечна Вулканічна Сьєра на півдні з діючими вулканами Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5452 м), Колима (3846 м) та іншими.

Півострів Каліфорнію утворюють гірські масиви висотою 800—1000 м (найбільша висота 3078 м). Південна частина країни відділена від Мексиканського нагір'я западиною річки Бальсас, на південь від якої лежить гірський район Південної Сьєри-Мадре, що складається з хребтів висотою 3 тис. м. На Теуантепекському перешийку гори знижуються до 300 м, берегова низовина Мексиканської затоки розширюється і далі на схід займає майже увесь півострів Юкатан. Продовженням гірських підвищень на півдні є вулканічний масив Чіапас і хребет Південна Сьєра-Мадре (3703 м).

Клімат країни[ред. | ред. код]

Клімат більшої частини Мексики тропічний, на півночі — субтропічний, дуже мінливий залежно від характеру рельєфу. Зі сходу та заходу на територію Мексики проникають вологі тропічні повітряні маси, що рясно зрошують навітряні схили гір. Північно-західна територія країни незахищена від вітрів, що дмуть з центральних частин Північної Америки, і має сухий континентальний клімат.

Середня температура січня коливається від 10 °C на північному заході до 25 °C на півдні. У зв'язку з проникненням холодного повітря на півночі Мексиканського нагір'я трапляються морози до −20 °C. Середня температура липня від 15 °C у піднесених рівнинних частинах нагір'я до 30 °C на березі Каліфорнійської затоки. Річна кількість опадів коливається від 100—200 мм на півночі і на навітряних схилах гір півдня до 2000−3000 мм на південних схилах.

Ґрунти[ред. | ред. код]

На північному заході переважають сіроземи і примітивні пустельні ґрунти, у більшій частині гірських районів — гірські сіро-коричневі, коричневі, червоні ґрунти саван й гірсько-лісові бурі, на низинах — сіро-коричневі, червоно-коричневі, червоні ґрунти саван і болотні.

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Річкова мережа на південному сході густа, на північному заході дуже рідка. У деяких внутрішніх частинах посушливого Мексиканського нагір'я, а також на складеному вапняками півострові Юкатан поверхневий стік відсутній. На південному сході річки короткі, швидкоплинні, значно насичені водою, особливо влітку, і мають великі запаси енергії. Річки північного заходу більш довгі, але маловодні, більшість з них внаслідок сухості клімату втрачають кількість води у нижній течії і використовується для зрошення. Їхній режим залежить від нерегулярного випадання опадів.

Найбільші річки: прикордонна зі США Ріо-Гранде (Ріо-Браво-дель-Норте) з притоками Кончос і Лерма, у нижній течії (після виходу з озера Чапала) називається Ріо-Гранде-де-Сантьяго, Бальсас, річкова система Гріхальва—Усумасінта.

Найбільше озеро — Чапала.

Флора і фауна країни[ред. | ред. код]

Рослинність[ред. | ред. код]

Рослинність різноманітна і досить багата на види (близько 12 тис. видів вищих рослин, з них дві третини — ендемічних). У північній (більшій) частині Мексиканського нагір'я переважають напівпустелі і пустелі зі своєрідною ксерофільною флорою, а також мімозовими чагарниками. Рослинність південної частини нагір'я й берегових низовин, що обрамляють його, головним чином саванна, що складається із злакового покриву і заростей колючих чагарників. У горах, що облямовують нагір'я, переважають листяні і змішані ліси (дуб, граб, липа, сосна, ялиця й інші). У південній і південно-східній частині Мексики ростуть переважно тропічні ліси, на східних схилах — вологі вічнозелені, на західних — сухі, переважно хвойні, біля підніжжя гір — листяні.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Тваринний світ Мексики належить до двох фаун: неарктичної — на північному заході та на Мексиканському нагір'ї і неотропічної — на півдні та у низовинах південніше тропіків. У напівпустелях і пустелях найхарактерніші гризуни — землерийки, койоти; у гірських лісах Мексиканського нагір'я — чорний ведмідь, єнот-полоскун, червона рись, пума; у саванах — олені, мурахоїди, деревинний дикобраз; у тропічних лісах півдня — 2 види мавп, тапір, ягуар.

Історія Мексики триває близько 3000 років. На території сучасної Мексики до прибуття європейців мешкало декілька цивілізацій. Найбільш розвинуті серед них були ольмеки, майя й ацтеки. Імперія ацтеків була останньою високорозвиненою цивілізацією перед прибуттям іспанців у 1518 році. У 1521 році Ернан Кортес підкорив імперію ацтеків і започаткував нову колоніальну добу в історії Мексики.

Ернан Фернандо Кортес — завойовник Мексики.

Зруйнувавши цивілізацію ацтеків, іспанці назвали цю територію Нова Іспанія. Колоніальний період Мексики тривав до 1810 року, коли 16 вересня того ж року Мігель Ідальго проголосив незалежність Мексики від Іспанії. Фактично незалежність була досягнута після тривалої війни в 1821 році, коли була проголошена Перша Мексиканська Імперія. На чолі держави став імператор Агустин де Ітурбіде.

У 1824 році Мексика стає республікою, і її першим президентом обрали Гваделупе Вікторія. Мексиканська республіка мала досить слабку центральну владу, і цим користалися різні диктатори, такі як Санта Анна. Санта Анна став диктатором країни і скасував попередню конституцію республіки у 1835 р. Це призвело до загострення напруженості з американськими поселенцями в Техасі і до пізнішого проголошення незалежності Техасом в 1836 році та його анексії США в 1841 р. Це, в свою чергу, призвело до загострення напруженості зі Сполученими Штатами і до Мексикансько-Американської війни, в результаті якої Мексика зазнала нищівної поразки і втратила третину своєї території.

Невдоволення політикою Санта Анни призвело до революції, його усунення і подальшої трирічної війни між лібералами і консерваторами. 5 лютого 1857 р. Беніто Хуарес став першим президентом Мексики індіанського походження. У 1860 році Франція оголосила війну Мексиці і висадила війська на територію країни в намаганні встановити на троні Другої Мексиканської Імперії австрійського герцога Фердинанда Максіміліана. Французи зазнали поразки і республіка на чолі з Беніто Хуаресом була відновлена в 1867 році.

Роки президентства Порфіріо Діаса (1876—1910) стали добою нечуваного економічного росту і стабільності. Однак його сваволя, беззаконня, конфіскації та жорстокі методи придушення опозиції призвели до Мексиканської революції 1910 року. На чолі революції став Франсіско Мадеро, а після його вбивства в 1913 році спалахнула громадянська війна, в якій відзначилися такі національні герої, як Франсіско Панчо Вілья та Еміліано Сапата. Тільки прийняття конституції країни в 1917 р. дещо вгамувало революційні настрої. Президентство наступних трьох президентів супроводжувалося насильством і вбивством двох з них. Деякої стабільності вдалося досягти лише під час президентства Плутарко Еліас Кайєс, який в 1929 році заснував Національну Революційну Партію. Ця партія пізніше змінила свою назву на Інституційно-Революційну Партію (ІРП) і протрималася у владі аж до 2000 року.

Впродовж наступних сорока років і навіть під час Великої Депресії економіка Мексики продовжувала рости нечуваними темпами. Під час президентства Лазаро Карденаса обраного перший раз на шестирічний термін, були запроваджені певні популярні серед населення реформи: була роздана земля бідним селянам і націоналізована залізниця та нафтова промисловість. Період стрімкого економічного росту продовжувався й після Другої Світової Війни.

У середині 60-х років уряд очолюваний ІРП вдався до жорстокого придушення виступів громадськості за розширення громадянських прав і свобод. Під час так званої «різанини в Тлателолко» в 1968 р. правоохоронними органами було вбито 250 протестантів. У той самий час уряд відновив полеміку в країні щодо реприватизації і більшої відкритості мексиканської економіки. Період економічного росту змінився на період невпевненості і політичного невдоволення. В 1970-х та 80-х роках в країні відбулася девальвація національної грошової одиниці — песо й стрімко зросла інфляція, яка призвели до дефолту зовнішніх боргів країни в 1982 р. Тяжке економічне становище позначилося на позиціях правлячої Інституційно-Революційної Партії, яка спочатку в 1997 р. втратила більшість в Конгресі країни, а потім втратила владу в результаті президентських виборів 2000 року. В перший раз за 71 рік кандидат від опозиційної Партії Національної Дії (ПНД) Вісенте Фокс став президентом.

На президентських виборах 2006 р. обидва кандидати від Партії Національної Дії та Партії Демократичної Революції набрали приблизно однакову кількість голосів, проте переможцем було визнано Феліпа Кальдерона від ПНД. Це рішення викликало невдоволення багатьох представників лівих сил й призвело до маніфестацій та акцій протесту. Попри це, рішенням виборчого трибуналу 6-го вересня 2006 р., Феліпе Кальдерон був проголошений президентом країни.

Державний устрій Мексики[ред. | ред. код]

Державний устрій — федеративна демократична республіка

Державна мова: іспанська

Членство у міжнародних організаціях ООН, МВФ, Організація Американських Держав (ОАД, 1948 р.), СОТ, МБРР, ЄБРР (єдина країна Латинської Америки — засновник), РЄ (спостерігач), ЮНЕСКО, ЮНІДО, ІКАО, ЕКОСОР, МФЧХ, ОЕСР, АТЕС, Всесвітня туристична організація, PARLATINO (організація Латиноамериканський парламент, 1964 р.), OPANAL (Організація із заборони ядерної зброї у Латинській Америці, Договір Тлателолко, 1967 р.), SELA (Латиноамериканська економічна система, 1975 р.), ALADI (Латиноамериканська асоціація інтеграції, 1981 р.), Американське інтербачення (1992 р.)

Президент

Голова держави — президент, який обирається загальним прямим голосуванням строком на 6 років. Президент приступає до виконання обов'язків 1 грудня в рік його обрання. Відповідно до конституції президент не може бути знову обраний на цю посаду. Якщо президент тимчасово не може виконувати свої обов'язки, Національний конгрес (а якщо він не засідає — Постійна комісія) призначає тимчасово виконуючого обов'язки президента. Нинішній президент Мексиканських Сполучених Штатів — Енріке Пенья Ньєто з 1 грудня 2012 року.

Національний конгрес (парламент)

Законодавча влада здійснюється Національним конгресом(Congreso de la Union), який складається з двох палат: палати депутатів (Camara de Diputados) і сенату (Senado). Сенат обирається загальним прямим голосуванням строком на 6 років за системою пропорційного представництва.

Склад сенату поновлюється на одну четверту кожні три роки (нинішній поновлено на одну четверту 5 липня 2009 р.). Голова сенату — Карлос Наваретте Руіс (Carlos Navarrete Ruiz). Палата депутатів обирається загальним прямим голосуванням строком на З роки за системою пропорційного представництва. Обрана 5 липня 2009 р. Голова — Франсіско Ксав'єр Рамірес Акунья (Francisco Javier Ramirez Acuna). Члени обох палат не можуть переобиратися безпосередньо на наступний строк. Щодо законодавства палати рівноправні: для затвердження законопроєкту потрібна згода обох. Президент має право накласти вето на законопроєкт, прийнятий Національним конгресом; вето може бути подолане двома третинами голосів Національного конгресу. У перервах між сесіями Національного конгресу діє Постійна комісія у складі 29 членів, з яких 15 є депутатами і 14 — сенаторами, які призначаються відповідними палатами на останньому засіданні сесії перед розпуском.

Уряд

Виконавча влада здійснюється президентом. Президент формує уряд, який відповідальний перед ним. Нинішній уряд сформовано 1 грудня 2006 р. Останні зміни проведені 8 вересня 2009 р.

Самоуправління штатів

Штати мають свої конституції, законодавчі збори і губернаторів. Губернатори штатів обираються прямим голосуванням строком на 6 років і не можуть бути переобраними. Голова столичного федерального округу починаючи з 1997 року також обирається прямим голосуванням населення (до того часу призначався президентом).

Політичні партії країни[ред. | ред. код]

Інституційно-революційна партія — ІРП (Partido Revolucionario Institucional — PRI). Заснована в березні 1929 р. До 1938 р. називалася Національно-революційна партія, а потім до 1946 р. — Партія Мексиканської революції. Налічує 14 млн членів. З 1946 р. — Інституційно-революційна партія. Налічує більше 10 млн. Голова Національного виконавчого комітету — Беатріс Паредес Ранхель(Beatriz Paredez Rangel -жін.). Генеральний секретар Національного виконавчого комітету — Хесус Мурильйо Карам (Jesus Murillo Karam). Друкований орган — журнал «Републіка» (La Republica).

Карденістський фронт за національне оновлення — КФНО (Partido del Frente Cardenista de Reconstruccion Nacional — PFCRN). Партія. Заснована в 1972 р. політичними діячами, які вийшли з Соціалістичної партії трудящих. Налічує 132 тис. членів. Голова — Рафаель Агілар Таламантес (Rafael Aguilar Talamantes). Генеральний секретар — Грако Рамірес Абреу (Graco Ramirez Abreu).

Мексиканська екологічна зелена партія — МЕЗП (Partido Verde Ecologista de Mexico — PVEM). Створена в 1987 р. Голова — Хорхе Еміліо Гонсалес(Jorge Emilio Gonzalez).

Партія демократичної революції — ПДР (Partido de la Revolucion Democratica — PRD). Створена у травні 1989 р. в результаті об'єднання з Мексиканською соціалістичною партією, що саморозпустилася, та іншими лівими організаціями. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу (з вересня 1996 р.) Голова ПДР — Кота Монтаньо(Cota Montano).

Партія національної дії — ПНД (Partido de Accion Nacional — PAN). Заснована в 19З9 р. Налічує 150 тис. членів. Голова Національного виконкому — Сесар Нава Васкес(Cesar Nava Vazguez). Генеральний секретар — Хосе Гонсалес Морфін (Jose Gonzalez Morfin). Друкований орган — журнал «Насьйон» (La Nacion).

Зовнішня політика країни[ред. | ред. код]

Збройні сили країни[ред. | ред. код]

За даними журналу «Зарубежное военное обозрение» (№ 1, 2002 рік), воєнний бюджет Мексиканських Сполучених Штатів у 2000 році становив 3 млрд дол. США.

Країна має регулярні збройні сили чисельністю 192,8 тис. осіб і резерв 300 тис. осіб. Воєнізовані формування: територіальна воєнізована міліція — 14 тис. осіб.

Збройні сили комплектуються за призовом. Термін служби 12 місяців. Мобілізаційні ресурси країни оцінюються у 25,5 млн осіб, у тому числі придатних до військової служби 18,6 млн осіб.

Збройні сили Мексики складаються з трьох видів: сухопутних військ, військово-повітряних та військово-морських сил.

Прапор, герб та гімн країни[ред. | ред. код]

Державне свято: 16 вересня — День проголошення Незалежності (1810 р.)

Державний прапор — прямокутне полотнище (2:3), що складається з трьох рівновеликих вертикальних смуг зеленого, білого і червоного кольору. Посередині білої смуги розміщується державний герб країни. Зелений колір на прапорі означає надію, а також багатство хороших ґрунтів Мексики. Білий символізує чистоту, мир і релігію, а червоний — кров, що була пролита за незалежність країни, а також єдність.

Державний герб — На ньому зображений орел, який, сидячи на кактусі, шматує змію. Герб обрамлений двома зеленими гілками — дубовою — символ республіки, і лавровою — символ безсмертя героїв.

Державний гімн

Адміністративний поділ Мексики[ред. | ред. код]

Повна, офіційна назва країни — Сполучені Штати Мексики. Країна розділена на 32 адміністративних регіони — 31 штат і федеральний округ, у якому розташована столиця, Мехіко.

Див. Економіка Мексики

Центр міжнародної торгівлі у Мехіко

Мексика — індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, тютюнова, хімічна, сталеплавильна, нафтова, гірнича, текстильна та легка промисловість, моторобудівна, туризм. Паливно-енергетичний баланс М. характеризується переважанням нафти і газу. Транспорт: залізничний, автомобільний. морський. Близько 60 % зовнішнього вантажообігу здійснює морський транспорт. Найважливіші мор. порти: Гуаймас, Коацакоалькос, Саліна-Крус, Тампіко, Веракрус, Акапулько, Прогресо, Масатлан, Мансанільйо, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія. Дві головні авіакомпанії — «Аеромехіко» і «Мексикана» мають в своєму розпорядженні велику мережу авіаліній всередині країни і здійснюють польоти в США, країни Латинської Америки і аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів обслуговують також інші численні міжнародні і місцеві авіакомпанії.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 427,4 млрд. Темп зростання ВВП — 4,8 %. ВВП на душу населення — $4459. Прямі закордонні інвестиції — $ 5,8 млрд. Імпорт — $ 136,8 млрд (г.ч. США — 74,8 %, також Японія, Німеччина, Франція). Експорт — $ 125 млрд (г.ч. США — 82 %, також Канада, Японія, Іспанія).

Див. також: Корисні копалини Мексики, Історія освоєння мінеральних ресурсів Мексики, Гірнича промисловість Мексики.

Нафтовидобувна і газова промисловість[ред. | ред. код]

Мексика має високо розвинуті нафтовидобувну і газову промисловість. Коли на початку XX століття почався комерційний видобуток нафти, вона почала відігравати важливу роль в економіці Мексики та зовнішньоекономічних зв'язках країни. Перші нафтові родовища розташовувалися, в основному, між Веракрусом і Тампіко, але у 1970-х і 1980-х роках були відкриті нові нафтові родовища в Табаско, у морі поблизу узбережжя Кампечі і в Чіапасі.

Енергетика країни[ред. | ред. код]

Однією з найрозвиненіших галузей мексиканської промисловості є електроенергетика. Виробництво, передача та розподіл електроенергії знаходиться в руках держави. Виробнича потужність оцінюється в 40 тис. МВт. Більшість електростанцій Мексики — теплові, загальною потужністю 20468 МВт. На них виробляється основна частина електроенергії — 65 %, на ГЕС — 15 %, атомних електростанціях — 6,2 %, на геотермальних — 3,3 %. Довжина ліній електропередач — 588 тис. км.

Сільське господарство країни[ред. | ред. код]

До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться кукурудза, пшениця, рис, ячмінь, сорго. До інших важливих експортних культур — фрукти і овочі, особливо помідори, апельсини, манго й банани, кава.

Розведення великої рогатої худоби у Мексиці зосереджене в північно-центральному регіоні, який експортує велику кількість рогатої худоби у США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів здебільшого надходять з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику зебу. Велике значення в тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози й свині. Обсяги випуску продукції тваринництва відповідають внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, м'ясі птахів і яйцях, але сухе молоко імпортується.

Сільське господарство, лісове господарство і рибальство становлять до 10 % всієї мексиканської економіки. У Мексиці переважають дрібні фермерські господарства, і зрошування залишається однією з серйозних проблем.

Транспорт[ред. | ред. код]

Відсутність зручного транспортного зв'язку, що обумовлювалося особливостями рельєфу країни, тривалий час гальмувала її економічний розвиток. Нові види транспортних систем і зв'язку зв'язали спочатку Мехіко з кількома найважливішими економічними центрами, такими як кордон США і порт Веракрус. Мехіко й досі є вузлом усіх транспортних мереж і систем зв'язку, які охоплюють найвіддаленіші райони країни.

Довжина залізниць Мексики за станом на 1996 рік становила 18 тис. км, автошляхів — 324 тис. км, з яких 96 тис. км з твердим покриттям. Шосе від міста Сьюдад-Хуарес (на кордоні зі США) до міста Сьюдад-Куаутемок (на кордоні з Гватемалою) є головною магістраллю країни. Інші важливі автошляхи йдуть з Мехіко в Тіхуану, Акапулько, Веракрус і Меріду.

У Мексиці існує дві головні авіакомпанії — «Аеромехіко» і «Мехсикана», що мають розгалужену мережу авіаліній усередині країни. Вони здійснюють польоти у США, інші країни Латинської Америки, а також в аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів також обслуговують інші численні міжнародні й місцеві авіакомпанії.

Морські перевезення традиційно зосереджені у портах Веракрус і Акапулько. Крім того, великі порти є в Тампіко, Коацакоалькосі, Прогресо, Саліна-Крус, Масатлані, Мансанільйо, Гуаймасі, Енсенаді, Ла-Пас та Санта-Росалія.

Кількість населення:

  • 1990 — 88,335 млн.
  • оцінка на липень 2001 — 101,879 млн осіб
  • 2010 — 112 322 757 осіб, з них — 57 464 459 жінок та 54 858 298 чоловіків (за даними INEGI — Instituto Nacional de Estadística y Geografía).
  • метиси 60 %, індіанці 30 %, нащадки іспанців 10 %, 50 % молодші 20 років.
  • мови: іспанська (державна) 92 %, науатль, майя, міштек
  • католицизм (94,7 % населення)

Етнічний склад країни[ред. | ред. код]

Мексика, як і будь-яка країна американського континенту, багатонаціональна держава: 60 % населення складають іспано-індіанські метиси, 29 % — індіанці різних племен, 10 % — нащадки європейців і 1 % — інші нечисленні народності.

За приблизними оцінками, протягом трьох століть колоніального правління у Мексику мігрувало 300 тис. іспанців. Вони укладали шлюби з індіанцями, і сьогодні метиси переважають у складі населення Мексики. Більшість негрів (близько 200 тис.), завезених у колоніальний період для роботи на шахтах і плантаціях, була асимільована місцевим населенням.

Після досягнення незалежності великомасштабної імміграції у Мексику не спостерігалося. Однак можна виділити два періоди — під час правління Діаса, коли у країну прибуло близько 11 тис. італійських іммігрантів, і безпосередньо після громадянської війни в Іспанії (1936—1939 роки), коли у Мексику в пошуках політичного притулку приїхало близько 25 тис. біженців. Невелика кількість китайців, японців, німців, англійців, французів й інших європейців також іммігрували в Мексику. З середини XX століття найбільші міграції населення відбувалися між Мексикою і США.

Мови в країні[

Міста Мексики — Вікіпедія

Місто Штат,
федеральний округ
Населення Місце
за населенням
Мехіко Федеральний округ

8 605 239

1
Гвадалахара Халіско

1 646 183

2
Екатепек-де-Морелос Мехіко

1 621 827

3
Пуебла Пуебла

1 271 673

4
Несауалькойотль Мехіко

1 225 083

5
Сьюдад-Хуарес Чіуауа

1 187 275

6
Тіхуана Баха-Каліфорнія

1 148 681

7
Монтеррей Нуево-Леон

1 110 909

8
Леон Гуанахуато

1 020 818

9
Сапопан Халіско

910 690

10
Наукальпан-де-Хуарес Мехіко

835 053

11
Тлальнепантла Мехіко

714 735

12
Гуаделупе Нуево-Леон

669 842

13
Мерида Юкатан

662 530

14
Чіуауа Чіуауа

657 876

15
Сан-Луїс-Потосі Сан-Луїс-Потосі

629 208

16
Акапулько-де-Хуарес Герреро

620 656

17
Агуаскальєнтес Агуаскальєнтес

594 092

18
Сальтільйо Коауїла

562 587

19
Морелія Мічоакан

549 996

20
Мехікалі Баха-Каліфорнія

549 873

21
Ермосільйо Сонора

545 928

22
Куліякан Сіналоа

540 823

23
Сантьяго-де-Керетаро Керетаро

536 463

24
Торреон Коауїла

502 964

25
Сан-Ніколас-де-лос-Гарсас Нуево-Леон

496 879

26
Чимальуакан Мехіко

482 530

27
Атісапан-де-Сарагоса Мехіко

467 544

28
Тлакепаке Халіско

458 674

29
Толука-де-Лердо Мехіко

435 125

30
Куаутітлан-Іцкаллі Мехіко

433 830

31
Вікторія-де-Дуранго Дуранго

427 135

32
Тустла-Гутьєррес Чіапас

424 579

33
Веракрус Веракрус

411 582

34
Рейноса Тамауліпас

403 718

35
Канкун (Беніто-Хуарес) Кінтана-Роо

397 191

36
Матаморос Тамауліпас

376 279

37
Халапа-Енрикес Веракрус

373 076

38
Війяермоса (Сентро) Табаско

330 846

39
Масатлан Сіналоа

327 989

Куернавака Морелос

327 162

Вальє-де-Чалько (Хіко) Мехіко

322 784

Ірапуато Гуанахуато

319 148

Тонала Халіско

315 278

Нуево-Ларедо Тамауліпас

308 828

Тампіко Тамауліпас

295 442

Селая Гуанахуато

277 750

Аподака Нуево-Леон

270 369

Тепік Наярит

265 817

Коакалько-де-Берріосабаль Мехіко

252 291

Оахака-де-Хуарес Оахака

251 846

Сьюдад-Обрегон (Кахеме) Сонора

250 790

Сьюдад-Вікторія (Вікторія) Тамауліпас

249 029

Істапалука Мехіко

235 827

Пачука-де-Сото Ідальго

231 602

Хенераль-Ескобедо Нуево-Леон

230 556

Санта-Катарина Нуево-Леон

225 976

Коацакоалькос Веракрус

225 973

Уруапан-дель-Прогресо Мічоакан

225 816

Енсенада Баха-Каліфорнія

223 492

Ніколас-Ромеро Мехіко

216 192

Лос-Реєс-ла-Пас Мехіко

211 298

Гомес-Паласіо Дуранго

210 113

Теуакан Пуебла

204 598

Лос-Мочис (Аоме) Сіналоа

200 906

Тультілан (Буенавіста) Мехіко

193 707

Монклова Коауїла

192 554

Кампече Кампече

190 813

Сьюдад-Мадеро Тамауліпас

182 325

Тапачула Чіапас

179 839

Соледад-Дієс-Гутьєррес Сан-Луїс-Потосі

169 574

Ла-Пас Баха-Каліфорнія-Сюр

162 954

Метепек Мехіко

158 695

Ногалес Сонора

156 854

Роса-Рика-де-Ідальго Веракрус

151 441

Пуерто-Вальярта Халіско

151 432

Сан-Пабло-де-лас-Салінас Мехіко

146 560

Чильпансінго-де-лос-Браво Герреро

142 746

Хіутепек Морелос

142 459

Саламанка Гуанахуато

137 000

Куаутла-Морелос Морелос

136 932

Кордова Веракрус

133 807

Сан-Луїс-Ріо-Колорадо Сонора

126 645

П'єдрас-Неграс Коауїла

126 386

Сьюдад-дель-Кармен Кампече

126 024

Сан-Педро-Гарса-Гарсія Нуево-Леон

125 945

Чалько Мехіко

125 027

Бока-дель-Ріо Веракрус

123 891

Самора-де-Ідальго Мічоакан

122 881

Четурналь Кінтана-Роо

121 602

Коліма Коліма

119 639

Орисаба Веракрус

118 552

Сакатекас Сакатекас

113 947

Сан-Кристобаль-де-лас-Касас Чіапас

112 442

Мінатітлан Веракрус

109 193

Сьюдад-Акунья (Акунья) Коауїла

108 159

Уйскілукан-де-Дегольядо Мехіко

107 951

Сьюдад-Вальєс Сан-Луїс-Потосі

105 721

Ігуала-де-ла-Індепенденсія Герреро

104 759

Тескоко-де-Мора Мехіко

101 711

Сан-Хуан-дель-Ріо Керетаро

99 483

Ідальго-дель-Парраль Чіуауа

98 976

Делісіяс Чіуауа

98 615

Навохоа Сонора

98 187

Гуаймас Сонора

97 593

Фреснільйо Сакатекас

97 023

Мансанільйо Коліма

94 893

Тулансінго-де-Браво Ідальго

94 637

Апатсінган-де-ла-Констітусьйон Мічоакан

93 756

Теміско Морелос

85 914

Куаутемок Чіуауа

85 387

Сьюдад-Гусман (Сапотлан-Ель-Гранде) Халіско

85 118

Тустепек (Сан-Хуан-Баутіста-Тустепек) Оахака

84 199

Атліско Пуебла

82 838

Ель-Манте Тамауліпас

80 533

Ріо-Браво Тамауліпас

80 140

Лагос-де-Морено Халіско

79 592

Гуаделупе Сакатекас

78 879

Карденас Табаско

78 637

Чиколоапан-де-Хуарес Мехіко

77 101

Ероїка-Сітакуаро Мічоакан

76 771

Вілья-де-Альварес Коліма

76 679

Окотлан Халіско

75 942

Гуанахуато Гуанахуато

74 874

Туспан-де-Родригес-Кано Веракрус

74 527

Тепатітлан-де-Морелос Халіско

74 262

Санта-Крус-Текамак Мехіко

74 143

Текоман Коліма

74 106

Ласаро-Карденас Мічоакан

73 396

Тласкала-де-Хікотенкатль Тласкала

73 213

Саліна-Крус (Теуантепек) Оахака

72 218

Чолула-де-Ривадавія Пуебла

70 715

Сан-Мартін-Тесмелукан Пуебла

70 713

Ла-П'єдад-де-Кабадас Мічоакан

70 703

Комітан-де-Домінгес Чіапас

70 311

Сан-Франсіско-дель-Ринкон Гуанахуато

65 183

Куаутітлан Мехіко

65 139

Хучитан-де-Сарагоса Оахака

64 642

Матеуала Сан-Луїс-Потосі

64 206

Фронтера Коауїла

62 930

Гуасаве Сіналоа

62 801

Сілао Гуанахуато

61 661

Агуа-Пр'єта Сонора

60 420

Сан-Міґель-де-Альєнде Гуанахуато

59 691

Сан-Мігель-де-Косумель Кінтана-Роо

59 225

Сьюдад-Лердо Дуранго

58 862

Вальє-де-Сантьяго Гуанахуато

58 837

Мірамар (Альтаміра) Тамауліпас

58 104

Сауайо-де-Хосе-Марія-Морелос Мічоакан

57 827

Гуамучиль (Сальвадор-Альварадо) Сіналоа

57 547

Сан-Матео-Атенко Мехіко

57 440

Сіуатанехо (Хосе-Асуета) Герреро

56 853

Фуентес-дель-Вальє Мехіко

56 212

Тесіутлан Пуебла

56 029

Акамбаро Гуанахуато

55 516

Кадерейта-Хіменес Нуево-Леон

55 468

Сьюдад-Ідальго Мічоакан

54 854

Сан-Андрес-Тустла Веракрус

54 853

Кортасар Гуанахуато

53 886

Лінарес Нуево-Леон

53 681

Текате Баха-Каліфорнія

52 394

Таско-де-Аларкон Герреро

50 488

Сьюдад-Долорес-Ідальго Гуанахуато

50 391

Мексика — Википедия

Montaje.Ciudad de México

Мексика (испанӣ: México [ˈmehiko]), расмӣ — Иёлоти Муттаҳидаи Мексика[1] (испанӣ: Estados Unidos Mexicanos) — давлат дар Амрикои Шимолӣ қарор гирифта, бо ШМА аз тарафи ҷануби шарқӣ — бо Белиз ва Гватемала ҳамсарҳадӣ мекунад. Дар ғарб халиҷи Калифорния ва уқёнуси Ором, дар шарқ халиҷи Мексика ва баҳри Кариб соҳилҳояшро шуста меистад.

Сиёсату ҳукумат[вироиш]

Бахшбандии кишварӣ[вироиш]

Фарҳанг ва маданият[вироиш]

  • Поэты Мексики. Пер. с исп. Ред. коллегия: Е.Винокуров и др. Сост., предисл. и коммент. И Чежеговой. Худ. В. Суриков. М.: «Худож. лит.», 1975.- 336 с.(рус.)
  • Кутейщикова В. Мексиканский роман. Формирование. Своеобразие. Современный этап. М., 1971.- 335 с.(рус.)
  • Мексиканские рассказы / Сост. и предисл. Р.Линцер. — М.: Гослитиздат, I960. — 182 с.(рус.)
  • Мексиканские рассказы / Сост. В.Кутейщикова. — Л.: Худож. лит., 1982. — 351 с.(рус.)
  • Народная мексиканская поэзия. Серия `Библиотека латиноамериканской поэзии`. М ГИХЛ 1962. — 192с.(рус.)
  • Школяр Н. А. Мексика: внешнеторговая стратегия на пути из кризиса // Латинская Америка. — 2010. — № 8. — С. 7-16.(рус.)
  • Школяр Н. А. Сделано в Мексике: нефть, текила и многое другое.// Международная жизнь. — 2010. — № 4.(рус.)
  • Школяр Н. А. Банковская система Мексики: антикризисная устойчивость и регулирование.// Международные банковские операции. — 2011. -№ 1.(рус.)
  • Россия- Латинская Америка: модернизация экономических отношений. Под редакцией Н. А. Школяра. М.: ВАВТ.2013.(рус.)

Инҷоро ҳам бингаред[вироиш]

Commons-logo.svg

Мексика — Википедия

Мексика
Мексикадин ГалкӀанавай Штатар
Mexico
Estados Unidos Mexicanos
Кьилин шегьер:Мехико
Шегьерар:Мехико, Экатепек-де-Морелос, Тихуана, Пуэбла, Гвадалахара, Сьюдад-Хуарес, Леон, Сапопан, Монтеррей, Несауалькойотль
Аслутуширвал:16 цӀехуьл 1810 (Испаниядилай)
ЧӀал:испаниядин
Идара авунин тегьер:Президентдин республика
Кьил:Фелипе Кальдерон
Майдан:1 972 550 км² (13-лагьай)
 · Цин кьадар %:2,5
Агьалияр:113 724 226 кас (11-лагьай)
 · Агьалидин чуькьуьнвал:55 кас/км²
Пул:Мексикадин песо
КъВБ:949,576 млрд. $ (12-лагьай)
 · АСКА КъВБ:8 914 $
ИПВИ:0,77 (57-лагьай)
Домен:.mx
Телефондин код:+52
Сятдин чӀул:-8, -7, -6

Мексика (Мексикадин ГалкӀанавай Штатар, исп. Estados Unidos Mexicanos) — Кефер америкада авай гьукумат. Майдандин кьадар — 9,5 млн км² я (дуьньяда 13-лагьай чкадал ала). Агьалийрин кьадар — 128,6 млн кас я (2020 йисан къимет, дуьньяда 10-лагьай чкадал ала). Кьилин шегьер — Мехико.

Конституциядин жигьетдай Мексикадиз официал чӀал авач. Агьалидин чӀехи пай испан чӀалал рахазва лугьуз и чӀал гьукуматда де-факто официал чӀал хьиз физва.

Мексика кефер пата АСШ-дихъ галаз ва кьиблединни рагъэкъечӀдай пата Белиздихъни Гватемаладихъ галаз сергьятра ава. РагъакӀидай патай Калифорния гьуьлуькайдин ва Лас океандин, рагъэкъечӀдай патай Атлантик океандин, Мексикадин гьуьлуькайдинни Кариб гьуьлдин ятари кьунва[1].

Административ паюн[Дуьзар хъувун | вики-текст дуьзар хъувун]

Мексика — федератив садвал я, 31 штатрикай (исп. estados) ва сад федерал округдикай (исп. Distrito Federal) ибарат я.

Мексикадин штатар
AdministrativeDivisionOfMexico-Russian.png
Штатар Кьилин хуьр Майдан, км² Агьалияр,
(2000),
агъзур ксар.
0 Федералдин округ (Distrito Federal) Мехико 1547 8591,4
1 Агуаскальентес (Aguascalientes) Агуаскальентес (Aguascalientes) 5197 943,5
2 Веракрус (Veracruz) Халапа-Энрикес (Xalapa-Enríquez) 71735 6901,1
3 Герреро (Guerrero) Чильпансинго (Chilpancingo de los Bravo) 64586 3075,1
4 Гуанахуато (Guanajuato) Гуанахуато (Guanajuato) 30768 4656,7
5 Дуранго (Durango) Виктория-де-Дуранго (Durango) 121776 1445,9
6 Идальго (Hidalgo) Пачука (Pachuca) 20502 2231,4
7 Кампече (Campeche) Сан-Франсиско-де-Кампече
(San Francisco de Campeche)
56798 689,6
8 Керетаро (Querétaro) Керетаро (Querétaro) 11978 1402,0
9 Кинтана-Роо (Quintana Roo) Четумаль (Chetumal) 39376 873,8
10 Коауила (Coahuila) Сальтильо (Saltillo) 149511 2295,8
11 Колима (Colima) Колима (Colima) 5433 540,679
12 Мехико (México) Толука-де-Лердо (Toluca) 21196 13083,4
13 Мичоакан (Michoacán) Морелия (Morelia) 58200 3979,2
14 Морелос (Morelos) Куэрнавака (Cuernavaca) 4968 1552,9
15 Наярит (Nayarit) Тепик (Tepic) 26908 919,7
16 КӀенин Калифорния (Baja California) Мехикали (Mexicali) 71576 2487,7
17 Кьиблепатан КӀенин Калифорния (Baja California Sur) Ла-Пас (La Paz) 71428 423,5
18 Нуэво-Леон (Nuevo León) Монтеррей (Monterrey) 64210 3826,2
19 Оахака (Oaxaca) Оахака (Oaxaca) 93136 3432,2
20 Пуэбла (Puebla) Пуэбла-де-Сарагоса (Puebla) 33995 5070,3
21 Сакатекас (Zacatecas) Сакатекас (Zacatecas) 73103 1351,2
22 Сан-Луис-Потоси (San Luis Potosí) Сан-Луис-Потоси (San Luis Potosí) 63038 2296,4
23 Синалоа (Sinaloa) Кульякан (Culiacán) 56496 2534,8
24 Сонора (Sonora) Эрмосильо (Hermosillo) 180833 2213,4
25 Табаско (Tabasco) Вильяэрмоса (Villahermosa) 24578 1889,4
26 Тамаулипас (Tamaulipas) Сьюдад-Виктория (Ciudad Victoria) 78932 2747,1
27 Тласкала (Tlaxcala) Тласкала (Tlaxcala) 4037 961,9
28 Халиско (Jalisco) Гвадалахара (Guadalajara) 78389 6321,3
29 Чиуауа (Chihuahua) Чиуауа (Chihuahua) 245945 3047,8
30 Чьяпас (Chiapas) Тустла-Гутьеррес (Tuxtla Gutiérrez) 73724 3920,5
31 Юкатан (Yucatán) Мерида (Mérida) 43257 1655,7

1000HA.png

Простая английская Википедия, бесплатная энциклопедия

Мексика (испанский: México ; официальное название: Соединенные Штаты Мексики Испанский: Estados Unidos Mexicanos , About this sound слушайте (справка · информация) [13] ) - это страна в Северной Америке. Мексика находится к югу от Техаса и других американских штатов. Гватемала и Белиз находятся к югу от Мексики. Мексика находится между Тихим океаном и Мексиканским заливом.

Люди, живущие в Мексике или приехавшие оттуда, называются мексиканцами.Большинство мексиканцев говорят по-испански. Есть также мексиканцы, говорящие на языках коренных американцев, таких как науатль, майя и сапотек. Столица Мексики - Мехико.

До прихода европейцев в Мексике существовало множество индейских культур. Самой ранней из них была культура ольмеков на юге. Ольмеки славятся своими большими каменными головами. На полуострове Юкатан жили майя. Майя жили в городах-государствах, которыми управляли короли. Майя были самыми мощными между 200 и 900 A.D. Еще одна могущественная империя принадлежала Теотиуакану. Теотиуакан был очень большим городом, одним из крупнейших в то время. После падения Теотиуакана тольтеки стали могущественными. Вещи, сделанные тольтеками, были найдены в южных частях США вплоть до Коста-Рики. Известный бог тольтеков - Кецалькоатль. Культура тольтеков тоже пришла в упадок, и на смену ей пришли ацтеки. Ацтеки называли свою империю Мексикой. Известным королем ацтеков был Монтесума II.

В 1519 году в Мексику приехал испанский исследователь Эрнан Кортес.Ацтеки думали, что он был возвращенным Кецалькоатлем, поэтому они не хотели сражаться против него. Кортес вступил в союз с врагами ацтеков. В 1521 году они захватили столицу ацтеков Теночтитлан. Империя ацтеков вошла в состав Испании. Это называлось Новой Испанией.

В 1810 году мексиканский священник Мигель Идальго начал войну за независимость Мексики. В 1821 году испанцы окончательно отступили, и Мексика стала независимой. Первым лидером независимой Мексики был Агустин де Итурбиде. Он основал Первую Мексиканскую империю и стал императором.Но мексиканцам он не понравился, и в 1823 году страна стала республикой.

Антонио Лопес де Санта-Анна был очень важным человеком в Мексике в начале XIX века. Он был президентом Мексики 11 раз. Когда он стал диктатором, Техас провозгласил независимость (1836 г.). Битва при Аламо была частью Техасской революции. Между 1846 и 1848 годами шла война между Мексикой и США. В этой войне Мексика потеряла свои обширные северные территории, которые стали юго-западом Соединенных Штатов.После этой войны Санта-Анна была отправлена ​​в Венесуэлу.

Между 1858 и 1861 годами снова была война между либералами и консерваторами. Либерал Бенито Хуарес выиграл войну и впоследствии стал президентом. Хуарес оставался президентом, пока Франция не вторглась в Мексику и не сделала Максимилиана Габсбургского императором Второй мексиканской империи. Но Максимилиан был очень непопулярен. После новой войны он был казнен в 1867 году, и Хуарес снова стал президентом.

Консерваторы считали, что у Хуареса слишком много власти.В 1876 году они изгнали его и назначили президентом Порфирио Диаса, генерала, выигравшего битву с французами. Порфирио Диас сделал страну богаче, но бедняки стали еще беднее. Франциско I. Мадеро начал мексиканскую революцию в 1910 году.

Следующие 10 лет в стране царил хаос. Было много президентов, которые правили недолго, и разные люди воевали друг против друга. Известные люди этого периода - Эмилиано Сапата, Панчо Вилья и Франсиско I. Мадеро. Когда в 1920 году президентом стал Альваро Обрегон, боевые действия утихли.

В 1929 году президент Плутарко Элиас Каллес основал Национальную мексиканскую партию PNM. Позднее партия была переименована в Институционально-революционную партию (PRI). Партия будет править очень долго. Большинство президентов PRI не пользовались популярностью, говорили, что они были президентами только для того, чтобы сами разбогатеть. Исключением был президент Ласаро Карденас. Он был президентом с 1934 по 1940 год.

Спустя несколько десятилетий все больше и больше людей становились недовольными PRI. В 1968 году силы безопасности открыли огонь по протестующим, что привело к гибели нескольких сотен человек и стало известно как резня в Тлателолко.Еще одно восстание произошло в 1994 году, когда сапатисты восстали в провинции Чьяпас.

В основном за счет подтасовки бюллетеней PRI удалось оставаться у власти до 2000 года, когда президентом был избран Висенте Фокс из Партии национального действия, PAN. Всего PRI управляла Мексикой 71 год.

Мексика - конституционная федеральная демократия, управляемая президентом. Президент избирается каждые 6 лет. Нынешний президент - Андрес Мануэль Лопес Обрадор. В парламенте есть Сенат и Палата депутатов.

Мексика находится в южной части Северной Америки. Он имеет примерно форму треугольника. Протяженность Мексики с северо-запада на юго-восток составляет более 3000 км (1850 миль). Мексика находится между двумя большими морями: Тихим океаном на западе, Мексиканским заливом и Карибским морем на востоке. В Мексике два больших полуострова. Нижняя Калифорния на северо-западе и Юкатан на юго-востоке. В центральной и западной Мексике находятся горы Сьерра-Мадре. В Сьерра-Мадре находится Пико-де-Орисаба, самая высокая гора Мексики.В центральной Мексике также есть несколько вулканов, таких как Попокатепетль и Истакциуатль. Пико-де-Орисаба также является вулканом. На севере Мексики пустыни. На юге - тропические леса. Некоторые реки в Мексике - это Рио-Браво (известный в США как Рио-Гранде), Рио-Бальсас, Рио-Пануко и Рио-Яки.

Мексика - самая густонаселенная испаноязычная страна в мире. Это также вторая по численности населения страна в Латинской Америке (после Бразилии). 60% мексиканцев имеют предков из числа коренных американцев и европейцев; их называют метисами.Почти 30% мексиканцев - чистые коренные американцы, а 10% - европейцы. Большинство мексиканцев (90%) говорят по-испански. 10% мексиканцев говорят на языке коренных американцев, таком как науатль, язык ацтеков, майя или сапотеков. Большинство жителей Мексики - католики (89%) и 6% - протестанты. [14]

Северная Америка

About this sound Викискладе есть медиафайлы, связанные с Мексика .
,
Леон (Мексика) - Википедия, свободная энциклопедия

Википедия todavía no tiene una página llamada «Леон (Мексика)».


Busca León (méxico) en otros proyectos hermanos de Wikipedia:
Wikcionario Wikcionario (diccionario)
Wikilibros Wikilibros (учебные пособия / учебные пособия)
Wikiquote Wikiquote (citas)
Wikiviajes Wikisource (библиотека)
Wikinoticias Wikinoticias (noticias)
Wikiversidad Wikiversidad (contenido académico)
Commons Commons (imágenes y multimedia)
Wikiviajes Wikiviajes (viajes)
Wikidata Wikidata (дата)
Wikiespecies Википедии (виды)
  • Comprueba У Comprueba si есть условное обозначение правильной формы, правильной и правильной, как в Википедии, так и в добровольном обмене информацией.Си-э-э-э-э-э-э-э-э, правильно и правильно, Викимедиа donde quizás podrías encontrarla
  • Busca Busca «Леон (Мексика)» en el texto de otras páginas de Wikipedia que ya existen.
  • Nuvola apps fonts.png Проконсультируйтесь по списку произведений искусства в комиензане «Леон (Мексика)».
  • Enlaces Busca las páginas de Wikipedia que tienen объединяет «Леон (Мексика)».
  • ¿Borrada? Сюй хабиас креадо ла паджина кон эсте номбре, лимпия каше де ту навегадор.
  • Symbol delete vote.svg También puede que la página que buscas haya sido borrada.

Si el artículo incluso así no existe:

  • Crear la página Crea el artículo utilisando nuestro asistente o solicita su creación.
  • Traducir Puedes traducir este artículo de otras Wikipedias.
  • Aviso Ru Wikipedia únicamente pueden incirse textos enciclopédicos y que tengan derechos de autor совместимые с лицензией Creative Commons Compartir-Igual 3.0. Нет информации о правах ребенка.
  • Ten en cuenta Ten en cuenta también que:
    • Статьи об информации и информации serán borrados - версия «Википедия: Esbozo» -.
    • Искусство публикации и автопромышленность serán borrados - версия «Wikipedia: Lo que Wikipedia no es» -.
,

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *