Население Соединенных Штатов Америки
Счетчик населения Соединенных Штатов Америки
332 762 832 | Численность населения |
164 276 175 | Численность мужского населения (49.4%) |
168 486 657 | Численность женского населения (50.6%) |
3 991 287 | Рождено в этом году |
11 007 | Рождено сегодня |
2 610 175 | Умерло в этом году |
7 198 | Умерло сегодня |
1 004 157 | Мигрировало в этом году |
2 769 | Мигрировало сегодня |
2 385 269 | Рост численности населения в этом году |
6 578 | Рост численности населения сегодня |
16-12-2019 22:09:48
Источник : Департамент по экономическим и социальным вопросам ООН: Отдел народонаселения
Выберите странуАвстралияАвстрияАзербайджанАлбанияАлжирАмериканское СамоаАнгильяАнголаАндорраАнтигуа и БарбудаАргентинаАрменияАрубаАфганистанБагамские ОстроваБангладешБарбадосБахрейнБеларусьБелизБельгияБенинБермудские ОстроваБолгарияБоливияБосния и ГерцеговинаБотсванаБразилияБританские Виргинские ОстроваБрунейБуркина-ФасоБурундиБутанВануатуВеликобританияВенгрияВенесуэлаВиргинские Острова (США)Восточный ТиморВьетнамГабонГаитиГайанаГамбияГанаГваделупаГватемалаГвианаГвинеяГвинея-БисауГерманияГибралтарГондурасГонконгГренадаГренландияГрецияГрузияГуамДанияДжибутиДоминикаДоминиканская РеспубликаЕгипетЗамбияЗападная СахараЗимбабвеИзраильИндияИндонезияИорданияИракИранИрландияИсландияИспанияИталияЙеменКабо-ВердеКазахстанКаймановы ОстроваКамбоджаКамерунКанадаКатарКенияКипрКирибатиКитайКолумбияКоморские ОстроваКонго, Демократическая РеспубликаКосовоКоста-РикаКот-д’Ивуар (Берег слоновой кости)КубаКувейтКыргызстанКюрасаоЛаосЛатвияЛесотоЛиберияЛиванЛивияЛитваЛихтенштейнЛюксембургМаврикийМавританияМадагаскарМайоттаМакаоМалавиМалайзияМалиМальдивыМальтаМароккоМартиникаМаршалловы ОстроваМексикаМикронезияМозамбикМолдоваМонакоМонголияМонтсерратМьянмаНамибияНауруНепалНигерНигерияНидерландыНикарагуаНовая ЗеландияНовая КаледонияНорвегияНормандские острова (Джерси и Гернси)Объединенные Арабские ЭмиратыОманОстров МэнОстров Святой ЕленыОстрова КукаОстрова Уоллис и ФутунаПакистанПалауПалестинаПанамаПапуа — Новая ГвинеяПарагвайПеруПольшаПортугалияПуэрто-РикоРеспублика КонгоРеюньонРоссияРуандаРумынияСальвадорСамоаСан-МариноСан-Томе и ПринсипиСаудовская АравияСвазилендСеверная КореяСеверная МакедонияСеверные Марианские островаСейшельские островаСенегалСент-Винсент и ГренадиныСент-Киттс и НевисСент-ЛюсияСент-Пьер и МикелонСербияСингапурСинт-МартенСирияСловакияСловенияСоединенные Штаты Америки (США)Соломоновы ОстроваСомалиСуданСуринамСьерра-ЛеонеТаджикистанТаиландТайвань (Китайская Республика)ТанзанияТёркс и КайкосТогоТонгаТринидад и ТобагоТувалуТунисТуркменистанТурцияУгандаУзбекистанУкраинаУругвайФарерские ОстроваФиджиФилиппиныФинляндияФранцияФранцузская ПолинезияХорватияЦентральноафриканская РеспубликаЧадЧерногорияЧехияЧилиШвейцарияШвецияШри-ЛанкаЭквадорЭкваториальная ГвинеяЭритреяЭстонияЭфиопияЮжная КореяЮжно-Африканская РеспубликаЮжный СуданЯмайкаЯпония———————————————-Земля
Факты о населении Соединенных Штатов Америки
Население на сегодняшний день |
332 756 254 |
Рейтинг страны по населению |
3 (4.29% от населения Земли) |
Площадь |
9 632 030 км2 |
Плотность населения |
34.5 на км2 |
Соотношение полов |
0.98 (164 276 175 мужчин на 168 486 657 женщин) |
Средний возраст |
37.6 |
Ожидаемая продолжительность жизни |
78.4 (75.9 — мужчины, 80.9 — женщины) |
Грамотность населения |
99.0 % |
(Число людей рассчитано Countrymeters (countrymeters.info) на основе последних данных, опубликованных отделом народонаселения ООН)
Население Соединенных Штатов Америки в 2019 году
В 2019 году численность населения Соединенных Штатов Америки увеличится на 2 487 743 человека и в конце года будет составлять 332 865 306 человек. Естественный прирост населения будет положительным и составит 1 440 446 человек. За весь год родится примерно 4 162 757 детей и умрёт 2 722 311 человек. Если уровень внешней миграции останется на уровне прошлого года, то в следствии миграционных причин численность населения изменится на 1 047 297 человек. То есть, суммарное количество людей, въезжающих в страну с целью долгосрочного пребывания (иммигрантов) будет больше количества людей, покидающих страну (эмигрантов).
Динамика изменения численности населения Соединенных Штатов Америки в 2019 году
Ниже представлены коэффициенты изменения численности населения Соединенных Штатов Америки, рассчитанные нами для 2019 года:
- Рождаемость: в среднем 11 405 ребёнка в день (475.20 в час)
- Смертность: в среднем 7 458 человек в день (310.77 в час)
- Миграционный прирост населения: в среднем 2 869 человек в день (119.55 в час)
Население Соединенных Штатов Америки 2018
Согласно нашей оценке, на конец 2018 года, население Соединенных Штатов Америки составляло 330 377 563 человека. За 2018 год население Соединенных Штатов Америки увеличилось приблизительно на 2 469 150 человек. Учитывая, что население Соединенных Штатов Америки в начале года оценивалось в 327 908 413 человек, годовой прирост составил 0.75 %.Вот основные демографические показатели Соединенных Штатов Америки за 2018 год:
- Родившихся: 4 131 646 человек
- Умерших: 2 701 965 человек
- Естественный прирост населения: 1 429 681 человек
- Миграционный прирост населения: 1 039 470 человек
- Мужчин: 163 520 208 человек (по оценке на 31 декабря 2018 года)
- Женщин: 166 857 355 человек (по оценке на 31 декабря 2018 года)
Прирост населения 1952 — 2019
Плотность населения Соединенных Штатов Америки
Согласно данным Департамента Статистики Организации Объеденённых Наций, общая площадь Соединенных Штатов Америки составляет 9 632 030 квадратных километров.
Под общей площадью подразумевается площадь суши и площадь всех водных поверхностей государства в пределах международных границ. Плотность населения считается как отношение общей численности населения, проживающей на данной территории, к общей площади этой территории. Согласно нашим рассчётам на начало 2019 года население Соединенных Штатов Америки составляло приблизительно 330 377 563 человека.
Таким образом, плотность населения Соединенных Штатов Америки равна 34.3 человека на квадратный километр.
Религия в Соединенных Штатах Америки
Религия | Количество последователей | Процент от общей численности населения |
---|---|---|
Христианство | 260 548 147 | 78.3 % |
Нерелигиозные и атеисты | 54 572 026 | 16.4 % |
Иудаизм | 5 989 613 | 1.8 % |
Буддизм | 3 993 075 | 1.2 % |
Ислам | 2 994 806 | 0.9 % |
Другие | 1 996 538 | 0.6 % |
Индуизм | 1 996 538 | 0.6 % |
Народные верования | 665 513 | 0.2 % |
Источник: Pew Research Center. The Global Religious Landscape .
Количество последователей ( 16.12.2019 — Countrymeters.info ).
Распределение населения по возрастным группам
Согласно нашим расчётам, по состоянию на начало 2019 года, население Соединенных Штатов Америки имело следующее распределение по возрасту:
— процент людей младше 15 лет | |
— процент людей в возрасте от 15 до 65 лет | |
— процент людей старше 64 лет |
В абсолютных цифрах:
- 66 333 207 человек младше 15 лет (мужчин: 33 867 004 / женщин: 32 466 203)
- 220 672 389 человек старше 14 и младше 65 лет (мужчин: 110 128 057 / женщин: 110 544 333)
- 43 375 270 человек старше 64 лет (мужчин: 18 715 889 / женщин: 24 656 078)
Мы подготовили упрощенную модель возрастно- половой пирамиды, в которой представлены только три возрастные группы, данные о которых были приведены выше:
мужчины | женщины |
Примечание: Масштаб пирамиды отличается от абсолютных значений, приведённых выше, поскольку в каждой возрастной группе содержится разное количество лет.
Как мы видим, возрастная пирамида Соединенных Штатов Америки имеет стационарный или омолаживающийся тип. Такая пирамида типична для развитых стран, для которых характерно снижение рождаемости. Несмотря на это, при относительно низкой смертности, население таких стран имеет относительно высокую ожидаемую продолжительность жизни.
Источник: Данные этой секции основаны на последних публикациях Департамента Статистики ООН в области демографической и социальной статистики .
Коэффициент демографической нагрузки
Коэффициент демографической нагрузки показывает нагрузку на общество и экономику со стороны населения, не относящегося к трудоспособному населению (зависимая часть населения). Под населением, не относящимся к трудоспособному населению понимают суммарное население младше 15 лет и население старше 64 лет. Возраст населения трудоспособного возраста (производительная часть населения), соответственно, между 15 и 65 годами.
Коэффициент демографической нагрузки напрямую отражает финансовые разходы на социальную политику в государстве. Например, при увеличении данного коэффициента, должны быть увеличены расходы на постройку образовательных учреждений, социальную защиту, здравоохранение, выплаты пенсий и т.д.
Общий коэффициент нагрузки
Общий коэффициент демографической нагрузки рассчитывается как отношение зависимой части населения к трудоспособной или производительной части населения.
Для Соединенных Штатов Америки Коэффициент общей демографической нагрузки равен 49.7 %.
Значение в 49.7 % — относительно низкое. Оно показывает, что численность трудоспособного населения более чем в два раза превышает численность населения нетрудоспособного возраста. Такое отношение создаёт относительно низкую социальную нагрузку для общества.
Коэффициент потенциального замещения
Коэффициент потенциального замещения (коэффициент детской нагрузки) рассчитывается как отношение численности населения ниже трудоспособного возраста к численности трудоспособного населения.
Коэффициент потенциального замещения для Соединенных Штатов Америки равен 30.1 %.
Коэффициент пенсионной нагрузки
Коэффициент пенсионной нагрузки рассчитывается как отношение численности населения выше трудоспособного возраста к численности трудоспособного населения.
Коэффициент пенсионной нагрузки в в Соединенных Штатах Америки составляет 19.7 %.
Источник: Данные этой секции основаны на последних публикациях Департамента Статистики ООН в области демографической и социальной статистики .
Ожидаемая продолжительность жизни
Ожидаемая продолжительность жизни это один из наиболее важных демографических показателей. Он показывает среднее количество лет предстоящей жизни человека. То есть количество лет, которое теоретически может прожить человек, при условии, что текущие показатели рождаемости и смертности будут оставаться неизменными на протяжении всей жизни человека. Как правило, под «ожидаемой продолжительностью жизни» понимают ожидаемую продолжительность жизни при рождении, то есть в возрасте 0 лет.
Средняя ожидаемая продолжительность жизни при рождении (для обоих полов) в Соединенных Штатах Америки составляет 78.4 лет (года).
Это выше средней ожидаемой продолжительности жизни в мире, которая находится на уровне около 71 года
(по данным отдела народонаселения Департамента ООН по экономическим и социальным вопросам).
Средняя ожидаемая продолжительность жизни мужчин при рождении — 75.9 лет (года).
Средняя ожидаемая продолжительность жизни женщин при рождении — 80.9 лет (года).
Грамотность населения
По нашим подсчётам в Соединенных Штатах Америки около 261 403 913 человек старше 15 лет могут читать и писать на каком- либо языке. Это составляет 99% от общего числа взрослого населения. Под взрослым населением в данном случае подразумеваются все люди старше 15 лет. Соответственно, около 2 640 444 человека все ещё остаются безграмотными.
Уровень грамотности среди мужского взрослого населения составляет 99% (127 555 507 человек).
1 288 439 человек — безграмотны.
Уровень грамотности среди женского взрослого населения составляет 99% (133 848 407 человек).
1 352 004 человека — безграмотны.
Уровень грамотности среди молодёжи 99% и 99% для мужчин и женщин соответственно. Общий уровень грамотности среди молодёжи составляет 99%. Понятие молодёжи в данном случае покрывает население в возрасте от 15 до 24 лет включительно.
Источник: Данные для раздела «Грамотность населения Соединенных Штатов Америки» основаны на последних данных, опубликованных Институтом Статистики ЮНЕСКО (данные были взяты 13 марта 2016) .
История населения Соединенных Штатов Америки (1951 — 2019)
Данные показаны на 1 января соответствующего года.
История населения Соединенных Штатов Америки
Год | Население | Прирост населения |
---|---|---|
1951 | 158 846 898 | N/A % |
1952 | 161 080 581 | 1.41 % |
1953 | 163 611 061 | 1.57 % |
1954 | 166 370 881 | 1.69 % |
1955 | 169 298 212 | 1.76 % |
1956 | 172 336 850 | 1.79 % |
1957 | 175 436 215 | 1.80 % |
1958 | 178 551 360 | 1.78 % |
1959 | 181 642 980 | 1.73 % |
1960 | 184 677 436 | 1.67 % |
1961 | 187 626 800 | 1.60 % |
1962 | 190 468 893 | 1.51 % |
1963 | 193 187 311 | 1.43 % |
1964 | 195 771 410 | 1.34 % |
1965 | 198 216 220 | 1.25 % |
1966 | 200 516 502 | 1.16 % |
1967 | 202 671 277 | 1.07 % |
1968 | 204 700 347 | 1.00 % |
1969 | 206 643 460 | 0.95 % |
1970 | 208 542 558 | 0.92 % |
1971 | 210 421 860 | 0.90 % |
1972 | 212 288 714 | 0.89 % |
1973 | 214 156 208 | 0.88 % |
1974 | 216 047 383 | 0.88 % |
1975 | 217 982 713 | 0.90 % |
1976 | 219 978 364 | 0.92 % |
1977 | 222 042 019 | 0.94 % |
1978 | 224 165 164 | 0.96 % |
1979 | 226 325 530 | 0.96 % |
1980 | 228 499 906 | 0.96 % |
1981 | 230 676 996 | 0.95 % |
1982 | 232 859 829 | 0.95 % |
1983 | 235 057 918 | 0.94 % |
1984 | 237 283 092 | 0.95 % |
1985 | 239 547 890 | 0.95 % |
1986 | 241 861 787 | 0.97 % |
1987 | 244 228 713 | 0.98 % |
1988 | 246 645 306 | 0.99 % |
1989 | 249 102 999 | 1.00 % |
1990 | 251 594 303 | 1.00 % |
1991 | 254 107 485 | 1.00 % |
1992 | 256 637 683 | 1.00 % |
1993 | 259 217 813 | 1.01 % |
1994 | 261 914 372 | 1.04 % |
1995 | 264 788 426 | 1.10 % |
1996 | 267 879 376 | 1.17 % |
1997 | 271 183 045 | 1.23 % |
1998 | 274 618 481 | 1.27 % |
1999 | 278 042 449 | 1.25 % |
2000 | 281 313 271 | 1.18 % |
2001 | 284 345 970 | 1.08 % |
2002 | 287 133 523 | 0.98 % |
2003 | 289 738 165 | 0.91 % |
2004 | 292 268 184 | 0.87 % |
2005 | 294 835 261 | 0.88 % |
2006 | 297 500 077 | 0.90 % |
2007 | 300 258 236 | 0.93 % |
2008 | 303 064 548 | 0.93 % |
2009 | 305 852 552 | 0.92 % |
2010 | 308 554 066 | 0.88 % |
2011 | 311 133 269 | 0.84 % |
2012 | 313 594 917 | 0.79 % |
2013 | 315 967 692 | 0.76 % |
2014 | 318 292 277 | 0.74 % |
2015 | 320 611 133 | 0.73 % |
2016 | 323 025 335 | 0.75 % |
2017 | 325 457 716 | 0.75 % |
2018 | 327 908 413 | 0.75 % |
2019 | 330 377 563 | 0.75 % |
Все данные в этой таблице даны на 1 января соответствующего года.
Прогноз численности населения (2020-2100)
Год | Население | Прирост населения |
---|---|---|
2020 | 331 431 527 | N/A % |
2025 | 343 255 855 | 3.57 % |
2030 | 354 711 684 | 3.34 % |
2035 | 365 033 879 | 2.91 % |
2040 | 374 068 744 | 2.48 % |
2045 | 382 058 854 | 2.14 % |
2050 | 389 591 669 | 1.97 % |
2055 | 397 018 031 | 1.91 % |
2060 | 404 562 228 | 1.90 % |
2065 | 412 054 506 | 1.85 % |
2070 | 419 161 631 | 1.72 % |
2075 | 425 493 571 | 1.51 % |
2080 | 430 964 457 | 1.29 % |
2085 | 435 665 825 | 1.09 % |
2090 | 439 872 940 | 0.97 % |
2095 | 443 835 147 | 0.90 % |
2100 | 447 483 154 | 0.82 % |
Данные даны на 1 июля соответствующего года (средний вариант прогноза).
Источник : Департамент по экономическим и социальным вопросам ООН: Отдел народонаселения
countrymeters.info
Сполучені Штати Америки — Вікіпедія
Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також ЗДА, Злучені Держави Америки, США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика (англ. United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America) — конституційна федеративна республіка в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія. Окрім того, США належать частина Віргінських островів (Американські Віргінські Острови) та Пуерто-Рико у Вест-Індії, Східне Самоа, Гуам, Північні Маріанські Острови та інші острови в Океанії. Столиця — місто Вашингтон.
Площа країни 9 826 675 км² (4 місце у світі), населення — 325 719 178 осіб (оцінка 2017 року, 3 місце у світі). Офіційна мова — англійська (де-факто), юридично офіційної мови немає. Грошова одиниця — Долар США, основна резервна валюта у світі. Сполучені Штати — одна з найбільш етнічно строкатих і мультикультурних країн у світі, що склалося історично внаслідок великомасштабної імміграції з різних країн та континентів[5]. США мають найбільшу у світі економіку з найвищим ВВП, що становив у 2012 році $15,653 трильйона (22 % номінального світового ВВП і понад 19 % глобального паритету купівельної спроможності)[6] За прибутком на одного мешканця Штати посідають 11 місце у світі[6].
США — федеративна конституційна республіка, в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами 50 штатів. Кожен із 50 штатів має свою конституцію, систему органів влади та управління. Виконавча, законодавча і судова влада представлені відповідно Президентом, Конгресом і Верховним Судом. США є засновниками ООН і мають постійне місце в Раді Безпеки ООН, є засновниками Північноатлантичного альянсу. США володіють могутніми збройними силами, зокрема найбільшим військово-морським флотом; США мають у своєму розпорядженні найбільший за сукупною потужністю ядерний потенціал на Землі[7]. З кінця XX століття (після розпаду СРСР) вважаються єдиною наддержавою у світі.
Назва країни
1507 року німецький картограф Мартін Вальдземюллер створив карту світу, на якій землі у Західній півкулі вперше назвав «Америкою» (America), на честь флорентійського першовідкривача, дослідника та картографа Амеріго Веспуччі[8]. Колишні британські колоністи вперше використали сучасну назву країни у 1776 році у Декларації про незалежність — «unanimous Declaration of the thirteen united States of America»[9][10].
Згодом назва United States of America — Сполучені Штати Америки — була офіційно затверджена II американським Континентальним конгресом 1776 року (замість назви «Об’єднані колонії», прийнятої конгресом 7 червня 1775 року)[11]. У франко-американських договорах 1778 року використовується назва «Сполучені Штати Північної Америки» (United States of North America)[12].
Пізніше з’явилася також скорочена форма назви, нині часто вживана: United States — «Сполучені Штати». Ця назва, а також ще коротша форма — «Штати» вживалися в протоколах Континентального конгресу. Абревіатура «U.S.» зустрічається в паперах Джорджа Вашингтона 1791 року, а абревіатура «U.S.A.» вперше з’явилася 1795 року[11].
В українській мові існує декілька назв країни: США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика, З’єднані Держави Америки[13], Зл́учені Держ́ави Ам́ерики,[14][15][16] Злучені Держави Північної Америки[17], ЗДА,[18] Сполучені Держави Америки,[19] З’єднані Стейти Америки[20], ЗСА[20].
- Злучені Держави Америки (ЗДА) — у перших дослідженнях еміграції в Америку політика з Галичини й першого посла України до Америки Юліана Бачинського[21] й згодом в офіційних документах ЗУНР й УНР, у пресі на еміграції[22];
- Сполучені Штати Америки (США) — назва, усталена радянським правописом, наближена до її російськомовного відповідника; відома критика на невідповідність перекладу «United» українським словом «сполучений»;
- З’єднані Стейти Америки (ЗСА) — поширена в еміграції у північноамериканських українців, зокрема використовувалася в офіційних документах північноамериканських українських інституцій;
- у літературі трапляються також інші варіанти назв: З’єднані Держави Америки (ЗДА, також З’єдинені Держави Північної Америки[23]), Злучені Стейти Америки (ЗСА), Злучені Штати Америки (ЗША), Об’єднані Штати Америки (ОША). Також зустрічається написання З. Д. А., зокрема у виданні 1980 року листів Митрополита Василя Липківського.
У статистичних документах СРСР та журналах широко застосовувалася назва Північноамериканські Сполучені Штати[24].
Статуя Свободи, подарунок французьких громадян до сторіччя американської революції Білоголовий орлан — великий хижий птах родини яструбових, що мешкає на території Північної Америки. Він є одним з національних символів СШАНаціональні символи
Державний прапор США — полотнище, що складається з 13 червоних і білих горизонтальних смуг (7 червоних і 6 білих), які чергуються. У лівому верхньому куті прапора розташований синій прямокутник з білими п’ятикутними зірками, кількість яких дорівнює кількості штатів — 50[25].
13 смуг означають 13 колишніх колоній, які відповідно до Декларації незалежності США, ухваленої 4 липня 1776 року 2-м Континентальним конгресом представників англійських колоній у Північній Америці, об’єдналися й утворили Сполучені Штати Америки (Вірджинія, Делавер, Джорджія, Массачусетс, Меріленд, Нью-Гемпшир, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Род-Айленд, Коннектикут, Південна і Північна Кароліна).
Національний гімн США — «Зірково-смугастий прапор» був офіційно прийнятий у 1931 році[26]. Текст до нього написаний у 1814 році.
Державний герб — зображення орла з розпростертими крилами, який тримає у лапах маслинову гілку і 13 стріл. На грудях орла — щит, що повторює кольори державного прапора, у дзьобі орел тримає стрічку з надписом «E pluribus unum». Над головою орла — розетка з 13-ма (за кількістю перших штатів) п’ятикутними зірками.
Географія
США розташовані в центральній частині Північної Америки. Територія становить 9 826 675 км² і складається з трьох основних частин:
США — третя або четверта найбільша країна за територією (включаючи сушу і морські володіння) після Росії та Канади й трішки поступаючись або ж випереджаючи Китай, залежно від методів обрахунку загальної території Сполучених Штатів (результати вимірювання відрізняються від 9 522 055 км²[28] до 9 629 091 км²[29] або ж 9 826 676 км².[30]) та чи враховуються спірні території між Китаєм та Індією. Якщо враховувати тільки територію суші, США за площею поступаються тільки Росії та Китаю, випереджаючи Канаду[31].
Рельєф і геологія
Атлантичне узбережжя переважно представлено низовиною, водночас Тихоокеанське узбережжя — переважно гористе. Приблизно половина території Сполучених Штатів Америки вкрита горами і плато. Гірські хребти представлені від тропіків Гаваїв до Полярного кола Аляски, простягаються паралельно східного й західного узбереж. Скелясті гори — вододіл річок, які течуть у Тихий океан і в Мексиканську затоку Атлантичного океану. Скелясті гори на західному краї Великих Рівнин простягаються з півночі на південь через усю країну, досягаючи висот вище 4 300 метрів у Колорадо.
Надра багаті запасами різних природних копалин, зокрема — кам’яне і буре вугілля, залізна і марганцева руда. Кордильєри, плато Колорадо, Великі Рівнини й Примексиканська низовина володіють родовищами мідних, цинкових, свинцевих, срібних, хромітових, ванадієвих, вольфрамових, молібденових, титанових, поліметалевих, уранових, ртутних руд, золота, сірки, фосфатів й іншої хімічної сировини.
Залежні території США
Під тим чи іншим управлінням США знаходяться (але не входять в них) ряд острівних територій, що мають різний статус. На території нежилого атола Пальміри цілком діє конституція США. Решта території мають власне основне законодавство. Найбільша з таких територій — Пуерто-Рико.
Усі залежні території: Пуерто-Рико й Північні Маріанські острови, Федеративні Штати Мікронезії, Гуам, Американські Віргінські острови, Східне Самоа, Вейк, острови Мідвей, Маршаллові острови, острови Джонстон і Сенд.
Природа і гідрологія
Оскільки країна розташована на великій території, в ній представлені практично всі кліматичні зони — від арктичного клімату на півночі Аляски до тропічного в штаті Гаваї і на півдні Флориди.
Схили Кордильєр покриті густими хвойними лісами, Аппалачів — лісами з широколистяних порід; прерій майже не залишилося. На півночі Аляски поширена тундрова рослинність. Річки, що утворили глибокі каньйони, впадають в Тихий океан.
Міссісіпі (з притокою Міссурі) — одна з найдовших річкових систем планети — протягнулася на 6420 км. Інші великі річки США: Гудзон, Міссісіпі, Міссурі, Колорадо, Колумбія, Снейк, Ріо-Гранде, Огайо.
На межі з Канадою розташовані Великі озера — Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері, Онтаріо.
Клімат
Клімат континентальних Сполучених Штатів Америки переважно помірний, на Гаваях — м’який з найбільшою кількістю опадів у світі, а на Алясці — суворий і холодний з постійним сніговим покривом. Південна частина Флориди і Гаваї розташовані у тропічній зоні. Південна частина тихоокеанського узбережжя має середземноморський клімат: тепле і сухе літо і холодна дощова зима. Кордильєри характеризуються екстремальними кліматичними умовами з дуже холодними зимами і дуже теплим літом.
Історія
Колоніальний період
До появи європейців після 1492 Північна Америка була заселена різними індіанськими племенами, які потрапили туди з Сибіру близько 12 000 років тому через Берингову протоку[32]. Деякі з цих племен, зокрема племена Міссісіпської культури, спромоглися розвинути на високому рівні сільське господарство, архітектуру і мали зародки державного ладу. Проте після європейської колонізації, мільйони корінних американців вимерло через епідемії, завезені з Європи, наприклад від кору і віспи[33].
Першим європейським дослідником, хто був у гирлі річки Міссісіпі, перетнув сучасні Луїзіану та Техас, дійшов практично до Каліфорнійської затоки, є іспанський конкістадор та мандрівник Альваро Нуньєс Кавеса де Вака. Це відбулося у 1528–1535 роках. Перше постійне поселення в сучасних США було засноване у 1565 у Флориді. Перше постійне англійське поселення було створене в Джеймстауні (Вірджинія) у 1607 році.
Релігійний і політичний хаос у Європі стимулював еміграцію в англійські колонії. Надія на процвітання привела сюди багатьох поселенців як з Англії, так і з Німеччини та інших континентальних країн. Наприкінці XVII століття маленькі ферми у прибережних районах півдня поступилися місцем великим плантаціям. На плантаціях вирощували тютюн, рис, бавовну та індиго. Хоча вже почали виникати міста, економіка півдня залишалася найменш розвинутою і найбільш сільськогосподарською в колоніальній Америці.
Незалежність та експансія
У XVIII столітті соціальний та економічний ріст тривав. Після того, як британські та колоніальні війська спільними зусиллями вигнали французів з Канади і району Великих Озер під час Французької та Індійської воєн (1754—1760 років), колоністи менше потребували британського захисту. Це спричинило складний ланцюг подій, який з часом об’єднав колоністів проти Великої Британії і привів до Американської революції (1775—1783 рр.).
Проголошення декларації незалежностіРезультатом революції стала незалежність 13 колоній: Массачусетсу, Нью-Гемпшира, Коннектикуту, Род-Айленду, Нью-Йорку, Нью-Джерсі, Пенсильванії, Делаверу, Меріленду, Вірджинії, Північної та Південної Кароліни та Джорджії. У 1787 році була ухвалена Конституція США, згідно з якою було створено національний уряд. У 1791 — Білль про права істотно обмежив повноваження уряду щодо громадян. Герой революції Джордж Вашингтон, обраний на посаду президента, започаткував багато державних закладів, включаючи кабінет, монетний двір і перший банк США.
Територіальна еволюція СШАВ середині XIX століття територіальні надбання, внаслідок покупки Луїзіани у Франції, Орегону у Британії та Аляски у Росії, як і війни з Мексикою, змусили законодавців зосередити увагу на питанні розширення інституту рабства негрів на нові території. Мешканці півдня намагалися продовжити його існування, у той час як мешканці півночі все менш терпимо ставилися до цього явища.
Громадянська війна та індустріалізація
Криза назріла у 1860 році, коли республіканець Авраам Лінкольн переміг трьох опонентів і став президентом. Південні лідери, які вважали, що втрачено можливість справедливого ставлення при республіканській адміністрації, сформували Конфедерацію. Ряд подій призвели до Громадянської війни (1861—1865 рр.) — конфлікту між Північними штатами (Союзом) і Південними штатами, який завершився повною перемогою півночі і скасуванням рабства.
На середину 90-х pp. XIX ст. США вийшла на перше місце у світі за обсягами промислового виробництва, технічним оснащенням підприємств і продуктивністю праці. Перетворенню США в світового індустріального лідера сприяло освоєння багатих природних ресурсів Американського континенту, щедрі субсидії з боку держави, особливо в залізничне будівництво. На початок XX ст. залізниці з’єднували всі штати, а їхня сумарна довжина перевищувала аналогічний показник усіх країн Європи і становила половину світової залізничної мережі.
Федерально-іміграційна станція на Острові Елліс пропустила приблизно 20 мільйонів людейІнтенсивно відбувався процес концентрації виробництва та капіталу і монополізації в особливо централізованих формах. Головну роль у промисловому виробництві відіграли великі підприємства — вони становили 2,2 %, але виробляли майже половину обсягу промислової продукції. Вони об’єднувалися у монополії. Були засновані сталева корпорація Карнегі, електротехнічний трест «Дженерал електрик», корпорація Дж. Рокфеллера «Стан-дард Ойл» та інші. У банківській сфері наймогутнішими банками були «Нешнл сіті банк» Рокфеллера, банки Моргана, Меллона та інші. Важливу роль відіграє постійний приток європейського капіталу та іммігрантів з Європи. У США один відсоток населення зосередив у своїх руках половину національного багатства. Дрібний та середній капітали були залучені до сфери торгівлі та послуг. Динамізм розвитку американської економіки надавала вільна конкуренція. Рівень технічного облаштування сільського господарства був значно вищий за європейський, за виробництвом сільськогосподарської продукції США посідали перше місце у світі.
Початок XX ст. ознаменував початок «прогресивної ери» — проведення ряду реформ, ініціатором яких став президент Т. Рузвельт. Основна суть реформ полягала в забезпеченні ролі держави як регулятора економічних і трудових відносин між працею і капіталом, що дало змогу уникнути загострення соціальних конфліктів і революції. Розпочато політику «чесного курсу», передбачено боротьбу проти монополій, арбітраж у відносинах між підприємцями і робітниками тощо. Серед прийнятих у цей час законів необхідно відзначити закон про введення державного контролю над виготовленням ліків і харчових продуктів; закон про контроль тарифів на залізницях, контроль над умовами праці на різницях тощо. Низку великих ділянок землі було оголошено державними заповідниками, створювалися комісії з охорони довкілля тощо.
У 1912 р. президентом США був обраний демократ В. Вільсон, який проголосив «еру нової свободи». Головними законами його адміністрації було запровадження загальнонаціональної банківської системи, встановлення високого прогресивного податку на прибуток, сприяння свободі особи, вільній конкуренції, зміна порядку виборів до сенату. Якщо раніше сенатори призначалися законодавчими зібраннями сенатів, то тепер вони обиралися шляхом народного голосування.
У зовнішній політиці США сконцентрували увагу на Латинській Америці і Далекому Сході. США оголосили свою виключну відповідальність за справи американських країн. У результаті війни з Іспанією до США перейшли Філіппінські острови, о. Руам, Пуерто-Рико. Куба опинилася під контролем США, хоча формально залишалася незалежною. На Далекому Сході США прагнули, використовуючи свою економічну перевагу, витіснити конкурентів з Китаю. З цією метою вони проголосили доктрину «відкритих дверей і рівних можливостей», що вимагала рівних прав у торгівлі для всіх західних держав. Під час російсько-японської війни США підтримали Японію, щоб таким чином послабити позиції Росії.
Перша світова війна, Велика депресія, Друга світова війна
Після Першої світової війни Сполучені Штати остаточно відмовилися від політики ізоляціонізму і стали грати активну роль в світовій політиці. Період з 1922—1929 pp. характеризувався як епоха процвітання («проспериті»). США, подолавши проблеми повоєнної структурної перебудови, стали на шлях створення споживчої економіки. На 1929 р. обсяг індустріального виробництва зріс на 20 %. У 1929 р. великі монополії об’єднували майже половину промислових підприємств, на яких було зайнято 90 % усіх робітників і випускалося 92 % усієї промислової продукції. Зріс вивіз капіталів до країн Латинської Америки та Європи. У 20-х pp. експорт США переважав імпорт на 7,7 млрд доларів.
Холодна війна
Після завершення Другої світової війни США виявилися наймогутнішою державою світу, економічним і військово-політичним лідером. За роки війни виробничі потужності зросли в 2 рази, а експорт у 5 разів, кількість робітників у промисловості — на 10 млн осіб. З 1944 р. американський долар замінив англійський фунт у ролі міжнародної валюти. США виготовляли половину світової промислової продукції, зосередили в себе 73 % світового золотого запасу. Збройні сили США були найчисельнішими (понад 12 млн осіб), у країні сформувався потужний військово-промисловий комплекс.
Сучасність
Відповіддю на кризові явища став новий курс президента Рональда Рейгана (1981—1989 pp.), в основу якого була покладена програма обмеження ролі держави в економічному та соціальному регулюванні, відбувався перехід від прямого до більш опосередкованого її втручання в економіку. Політика Рейгана значно посилила ефективність економіки США, її здатність до впровадження найновіших досягнень науково-технічного прогресу. Посилювався приплив іноземного капіталу в економіку США, передусім з боку розвинених європейських держав та Японії. Іноземні капіталовкладення сприяли якісним перетворенням в американському господарстві. Зміни у внутрішній політиці супроводжувалися також поворотом у міжнародних справах, передусім у результаті припинення політики конфронтації з Радянським Союзом, що вплинуло на внутрішню ситуацію: наприкінці 1980-х pp. стали скорочуватися витрати на військові потреби, почалася конверсія деяких галузей військово-промислового комплексу США. «Рейганоміка» сприяла скороченню безробіття, привела до значного зниження темпів інфляції.
Позитивні зрушення були закріплені після приходу до влади адміністрації республіканця Джорджа Буша-старшого (1989—1993). Чільне місце у президентських програмах належало питанням боротьби з наркоманією, розвитку освіти, охорони здоров’я, екологічним проблемам. Значними були зовнішньополітичні успіхи адміністрації, проте економічний спад початку 90-х pp. та інші внутрішні проблеми призвели до його поразки на президентських виборах 1992 р.
У 1992 р. президентом було обрано демократа Білла Клінтона, політичний курс якого поєднував ліберальні та консервативні тенденції. У перші роки президентства Клінтон приділяв основну увагу плану «економічного відродження» США та зростанню життєвого рівня. Економічна програма будувалася на зменшенні урядових витрат, збільшенні податків для заможних людей, збереженні витрат на освіту, охорону здоров’я та інші соціальні потреби. Економіка США у другій половині 90-х pp. досягла стабілізації і розвивається, випереджаючи темпи розвитку країн «великої сімки». Для зміцнення своїх позицій в економічному суперництві з об’єднаною Європою США створили НАФТА — Північноатлантичну зону вільної торгівлі з Канадою і Мексикою (1995 p.). Зовнішня політика адміністрації Б. Клінтона пройшла складну еволюцію пристосування до нової міжнародної ситуації, зумовленої розпадом СРСР. Пріоритетним залишається збереження лідерства США у світі, збереження НАТО, запровадження програми «Партнерство заради миру», миротворча діяльність на Балканах і Близькому Сході. Одночасно здійснюються односторонні силові акції проти небажаних їм політичних режимів.
Президентські вибори 2000 р. виявилися найскандальнішими. Перемогу здобув республіканець Джордж Буш-молодший, але демократи намагалися поставити під сумнів їхні результати. Лише Верховний суд визнав остаточний результат на користь Буша. Нова адміністрація почала реформу системи освіти, скоротила податки тощо. Поворотним моментом в історії США стали події 11 вересня 2001 р. — терористичний напад на Нью-Йорк і Вашингтон. США провели низку антитерористичних акцій — війни в Афганістані та Іраку.
У результаті президентських виборів, що пройшли 4 листопада 2008 року, новим президентом США став Барак Обама, який змінив на цій посаді Джорджа Буша. Після інавгурації, що пройшла в січні 2009 року, Барак Обама став першим афро-американським президентом США. На президентських виборах 6 листопада 2012 року Обама переміг свого основного суперника — республіканця Мітта Ромні і розпочав 2-й термін правління. Серед основних його досягнень за 8 років президенства експерти називають відновлення економічного зростання в країні після кризи 2008 року та реформу системи охорони здоров’я (яка, однак, викликала немало критики). В зовнішній політиці можна виділити такі моменти як виведення основних військ з Іраку та Афганістану, ліквідація «терориста № 1» Осами бен Ладена (якого США вважають головним відповідальним за теракти 11 вересня), участь в досягненні угод з відміни ядерної програми Ірану та заходів протидії глобальному потеплінню, відновленні, після більш ніж 50-річної перерви, дипломатичних відносин з Кубою та підтримці післяреволюційної України зокрема у її протидії агресії з боку Росії. Серед провалів називають допущення виникнення нової великої терористичної організації ІДІЛ та самоусунення від вирішення кризи в Сирії. Загалом багато експертів звинувачують Барака Обаму в послабленні статусу наддержави США у світі, що, на їх думку, посприяло приходу до влади популіста Трампа.[34]
З 20 січня 2017 року 45-м президентом США є скандальний мільярдер Дональд Трамп, який пообіцяв різко змінити зовнішню та внутрішню політику у бік протекціонізму та захисту інтересів США.[35][36]
Адміністративний устрій
США — федеративна республіка. В адміністративному плані територію країни поділено на 50 штатів (англ. state) і один федеральний округ Колумбія.
Первинно до складу федерації входило 13 штатів: Нью-Гемпшир, Массачусетс, Род-Айленд, Коннектикут, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Делавер, Меріленд, Вірджинія, Південна Кароліна, Північна Кароліна, Джорджія. На початку історії країни 3 нових штати виділилися із території уже наявних штатів: Кентуккі з Вірджинії, Тенессі з Північної Кароліни та Мен з Массачусеттса. Усі штати, які утворилися згодом, були проголошені на територіях, здобутих внаслідок війн або придбані урядом США. Останніми територіями, що отримали статус штату в 1959 році стали Аляска і Гаваї[37]. Штати не мають права самостійно відокремлюватися від держави.
Штати групуються в 9 регіонів:uk.wikipedia.org
11 мифов об американцах, с которыми я распрощалась за 4 года жизни в США
Ребята, мы вкладываем душу в AdMe.ru. Cпасибо за то,
что открываете эту
красоту. Спасибо за вдохновение и мурашки.
Присоединяйтесь к нам в Facebook и ВКонтакте
Меня зовут Карина. Я родилась в Санкт-Петербурге, там получила образование и вышла замуж, а с 2014 года живу в Сиэтле. Моего мужа, программиста, перевели работать в США. Так мы оказались в Америке. За время жизни в Штатах я распрощалась со многими своими стереотипами и предубеждениями относительно американцев. Вот лишь один из них: в Штатах питаются одним фастфудом, и поэтому там много людей с избыточным весом.
Для AdMe.ru я собрала самые интересные и впечатляющие моменты о жизни в США и мифы об американцах, с которыми стоит распрощаться.
Миф 1: Все американцы — трудоголики
Я долго жила с верой в этот миф. До тех пор, пока не начала работать с американцами и не поняла, что они приходят на работу рано вовсе не для того, чтобы работать дольше. А для того, чтобы уйти раньше.
Люди в США часто начинают рабочий день в 7:00 и уезжают домой в 15:00. Оставаться после работы, чтобы закончить какие-то дела, — это совсем не про американцев. Работа в неурочное время возможна только за дополнительную плату либо компенсируется выходным.
Миф 2: в США очень много людей с избыточным весом
Это, наверное, самое распространенное предубеждение об американцах. Я, конечно, не могу ручаться за всю Америку, но это точно не про Сиэтл. Подавляющее большинство людей здесь занимаются спортом, бегают и маниакально следят за питанием. Почти в каждой многоэтажке есть тренажерный зал, который открыт для всех жильцов, и это не считая бесчисленных сетевых спортивных клубов.
Но иногда можно встретить очень полных людей. Их приравнивают к инвалидам, и перемещаются они в автоматизированных инвалидных колясках. Водители автобусов помогают им заехать и даже опускают автобус пониже, если полный человек без инвалидной коляски.
Миф 3: в Америке хорошая система налогообложения
В России за вас налоги заполняет компания, и вы даже не видите всю эту бумажную волокиту. В США раз в год весной все начинают сходить с ума, потому что это время заполнения налоговой декларации. Каждый должен сделать это сам, и многие местные жители заводят своего финансиста, который это делает за них, и платят ему по $ 400 за такую услугу.
Миф 4: в США много образованных людей
Немногие знают, но в США не так много людей с высшим образованием, а в магистратуру обычно поступают спустя несколько лет с момента окончания бакалавриата.
На это есть две основные причины. Во-первых, высокая стоимость обучения в магистратуре. Многие молодые люди вынуждены брать большие кредиты, чтобы продолжить обучение. Поэтому перед поступлением в магистратуру делают паузу, чтобы определиться с выбором. Во-вторых, чтобы попасть на ту или иную специальность, надо сначала наработать по ней часы, а уже потом подавать заявку.
Миф 5: женщины социально защищены
www.adme.ru
Назва | Оригінальна назва | Код USPS | Прапор | Дата набуття статусу штату | Площа | Населення | Столиця | Найбільше місто | Попередні утворення |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Айдахо | англ. State of Idaho | US-ID | 3 липня 1890 | 216 632 | 1 567 582 | Бойсе | Бойсе | територія Айдахо | |
Айова | англ. State of Iowa | US-IA | 28 грудня 1846 | 145 743 | 3 046 355 | Де-Мойн | Де-Мойн | територія Айова | |
Алабама | англ. State of Alabama | US-AL | 14 грудня 1819 | 135 765 | 4 779 736 | Монтґомері | Бірмінгем | територія Алабама | |
Аляска | англ. State of Alaska | US-AK | 3 січня 1959 | 1 717 854 | 710 231 | Джуно | Анкоридж | територія Аляска | |
Аризона | англ. State of Arizona | US-AZ | 14 лютого 1912 | 295 254 | 6 392 017 | Фінікс | Фінікс | територія Аризона | |
Арканзас | англ. State of Arkansas | US-AR | 15 червня 1836 | 137 002 | 2 915 918 | Літл-Рок | Літл-Рок | територія Арканзас | |
Вайомінг | англ. State of Wyoming | US-WY | 10 липня 1890 | 253 348 | 563 626 | Шаєнн | Шаєнн | територія Вайомінг | |
Вашингтон | англ. State of Washington | US-WA | 11 листопада 1889 | 184 827 | 6 724 540 | Олімпія | Сієтл | територія Вашингтон | |
Вермонт | англ. State of Vermont | US-VT | 4 березня 1791 | 24 923 | 625 741 | Монтпілієр | Берлінгтон | провінція Нью-Йорк і Нью-Гемпшир Грант (під питанням), (штат засновник) | |
Вірджинія | англ. Commonwealth of Virginia | US-VA | 25 червня 1788 | 110 785 | 8 001 024 | Ричмонд | Вірджинія-Біч | Вірджинія Колонія (штат засновник) | |
Вісконсин | англ. State of Wisconsin | US-WI | 29 травня 1848 | 169 639 | 5 686 986 | Медісон | Мілуокі | територія Вісконсин | |
Гаваї | гав. Moku`a-ina o Hawai`i, англ. State of Hawaii | US-HI | 21 серпня 1959 | 28 311 | 1 360 301 | Гонолулу | Гонолулу | Королівство Гаваї,Республіка Гаваї, територія Гаваї | |
Делавер | англ. State of Delaware | US-DE | 7 грудня 1787 | 6 452 | 897 934 | Довер | Вілмінгтон | Нижчі графства Делавару (штат засновник) | |
Джорджія | англ. State of Georgia | US-GA | 2 січня 1788 | 153 909 | 9 687 653 | Атланта | Атланта | провінція Джорджія (штат засновник) | |
Західна Вірджинія | англ. State of West Virginia | US-WV | 20 червня 1863 | 62 755 | 1 852 994 | Чарлстон | Чарлстон | Відокремлений від | |
Іллінойс | англ. State of Illinois | US-IL | 3 грудня 1818 | 141 998 | 12 830 632 | Спрингфілд | Чикаго | територія Іллінойс | |
Індіана | англ. State of Indiana | US-IN | 11 грудня 1816 | 94 321 | 6 483 802 | Індіанаполіс | Індіанаполіс | територія Індіана | |
Каліфорнія | англ. State of California | US-CA | 9 вересня 1850 | 423 970 | 37 253 956 | Сакраменто | Лос-Анджелес | республіка Каліфорнія | |
Канзас | англ. State of Kansas | US-KS | 29 січня 1861 | 213 096 | 2 853 118 | Топіка | Вічита | територія Канзас | |
Кентуккі | англ. Commonwealth of Kentucky | US-KY | 1 червня 1792 | 104 659 | 4 339 367 | Франкфорт | Луїсвілл | Кентуккі графство | |
Колорадо | англ. State of Colorado | US-CO | 1 серпня 1876 | 269 837 | 5 029 196 | Денвер | Денвер | територія Колорадо | |
Коннектикут | англ. State of Connecticut | US-CT | 9 січня 1788 | 14 356 | 3 574 097 | Гартфорд | Бріджпорт | Коннектикут колонія (штат засновник) | |
Луїзіана | фр. État de Louisiane, англ. State of Louisiana | US-LA | 30 квітня 1812 | 135 382 | 4 533 372 | Батон-Руж | Новий Орлеан | територія Орлеан | |
Массачусетс | англ. Commonwealth of Massachusetts | US-MA | 6 лютого 1788 | 27 336 | 6 547 629 | Бостон | Бостон | провінція Массачусетська затока (штат засновник) | |
Мен | англ. State of Maine | US-ME | 15 березня 1820 | 91 646 | 1 328 361 | Огаста | Портленд | штат Массачусетс | |
Меріленд | англ. State of Maryland | US-MD | 28 квітня 1788 | 32 133 | 5 773 552 | Аннаполіс | Балтимор | провінція Меріленд (штат засновник) | |
Міннесота | англ. State of Minnesota | US-MN | 11 травня 1858 | 225 181 | 5 303 925 | Сент-Пол | Міннеаполіс | територія Міннесота | |
Міссісіпі | англ. State of Mississippi | US-MS | 10 грудня 1817 | 125 443 | 2 967 297 | Джексон | Джексон | територія Міссісіпі | |
Міссурі | англ. State of Missouri | US-MO | 10 серпня 1821 | 180 533 | 5 988 927 | Джефферсон-Сіті | Канзас-Сіті | територія Міссурі | |
Мічиган | англ. State of Michigan | US-MI | 26 січня 1837 | 253 793 | 9 883 640 | Лансинг | Детройт | територія Мічиган | |
Монтана | англ. State of Montana | US-MT | 8 листопада 1889 | 381 156 | 989 415 | Гелена | Біллінгс | територія Монтана | |
Небраска | англ. State of Nebraska | US-NE | 1 березня 1867 | 200 520 | 1 826 341 | Лінкольн | Омаха | територія Небраска | |
Невада | англ. State of Nevada | US-NV | 31 жовтня 1864 | 286 367 | 2 700 551 | Карсон-Сіті | Лас-Вегас | територія Невада | |
Нью-Йорк | англ. State of New York | US-NY | 26 липня 1788 | 141 299 | 19 378 102 | Олбані | Нью-Йорк | провінція Нью-Йорк (штат засновник) | |
Нью-Гемпшир | англ. State of New Hampshire | US-NH | 21 червня 1788 | 24 217 | 1 316 470 | Конкорд | Манчестер | провінція Нью-Гемпшир (штат засновник) | |
Нью-Джерсі | англ. State of New Jersey | US-NJ | 18 грудня 1787 | 22 608 | 8 791 894 | Трентон | Ньюарк | провінція Нью-Джерсі (штат засновник) | |
Нью-Мексико | ісп. Estado de Nuevo México, англ. State of New Mexico | US-NM | 6 січня 1912 | 315 194 | 2 059 179 | Санта-Фе | Альбукерке | територія Нью-Мексико | |
Огайо | англ. State of Ohio | US-OH | 1 березня 1803 | 116 096 | 11 536 504 | Колумбус | Колумбус | Північно-західна територія | |
Оклахома | англ. State of Oklahoma | US-OK | 16 листопада 1907 | 181 195 | 3 751 351 | Оклахома-Сіті | Оклахома-Сіті | територія Оклахома і Індіанська територія | |
Орегон | англ. State of Oregon | US-OR | 14 лютого 1859 | 255 026 | 3 831 074 | Сейлем | Портленд | територія Орегон | |
Пенсильванія | англ. Commonwealth of Pennsylvania | US-PA | 12 грудня 1787 | 119 283 | 12 702 379 | Гаррісберг | Філадельфія | провінція Пенсильванія (штат засновник) | |
Південна Дакота | англ. State of South Dakota | US-SD | 2 листопада 1889 | 199 905 | 814 180 | Пірр | Су-Фолс | територія Дакота | |
Південна Кароліна | англ. State of South Carolina | US-SC | 23 травня 1788 | 82 931 | 4 625 364 | Колумбія | Колумбія | провінція Пд. Кароліна (штат засновник) | |
Північна Дакота | англ. State of North Dakota | US-ND | 2 листопада 1889 | 183 272 | 672 591 | Бісмарк | Фарґо | територія Дакота | |
Північна Кароліна | англ. State of North Carolina | US-NC | 21 листопада 1789 | 139 509 | 9 535 483 | Ралі | Шарлотт | провінція Північна Кароліна (штат засновник) | |
Род-Айленд | англ. State of Rhode Island and Providence Plantations | US-RI | 29 травня 1790 | 3 140 | 1 052 567 | Провіденс | Провіденс | Колонія Род-Айленд і плантації Провидіння (штат засновник) | |
Теннессі | англ. State of Tennessee | US-TN | 1 червня 1796 | 109 247 | 6 346 105 | Нашвілл | Мемфіс | провінція Пн. Кароліна, Південно-західна територія | |
Техас | англ. State of Texas | US-TX | 29 грудня 1845 | 696 241 | 25 145 561 | Остін | Х’юстон | республіка Техас | |
Флорида | англ. State of Florida | US-FL | 3 березня 1845 | 170 304 | 18 801 310 | Таллахассі | Джексонвілл | територія Флорида | |
Юта | англ. State of Utah | US-UT | 4 січня 1896 | 219 887 | 2 763 885 | Солт-Лейк-Сіті | Солт-Лейк-Сіті | територія Юта |
uk.wikipedia.org