Перелік слів з літерою Ґ за словником Бориса Грінченка — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перелік слів з літерою Ґ за словником («Словарь української мови») Бориса Грінченка:
А
- автобіоґрафия
- автоґраф
- аґа, аґи
- аґент
- аґрус, аґрес, аґрис, аґрист, (прикм. аґрусовий)
- аґрусівка, аґрусівочка
- аґу, аґусі
- арґат
- арґонія
Б
- баґа
- баґари
- байдиґи
- балаґувати
- балеґа
- бардиґа
- беґа
- беґар
- беґарник
- беґас
- беґеря
- беґечати
- беґоніти
- безґрунтий
- безґрунтовний
- безґрунтовно
- белеґа
- биґарь
- биґасень
- биґи збивати
- біґарь
- біґос
- буґа
- булеґа
- бульбеґа
В
- ваґаш
- варґа
- варґуля
- веґеря
- виґвинтити
- виґуляри
Г
- гаджуґа
- гевґати
- герґев
Ґ
- ґабелковий — прикметник до ґабелок
- ґабелок
- ґабзувати
- ґаблі
- ґава
- ґавеґа
- ґавеня
- ґавзун
- ґавити
- ґавра
- ґаврати
- ґав’ячий
- ґаґати
- ґаґотати
- ґаджала
- ґаджалаґати
- ґаджале
- ґадзуля
- ґазда
- ґаздинечка
- ґаздинити
- ґаздинька
- ґаздиня
- ґаздівка
- ґаздівний
- ґаздівство
- ґаздівський
- ґаздовитий
- ґаздонька
- ґаздування
- ґаздувати
- ґаздусьо
- ґайда
- ґайдиця
- ґайдичка
- ґайдарь
- ґайдиця
- ґайдувати
- ґала
- ґалаґан
- ґаламаґати
- ґаланки
- ґаланці
- ґалда
- ґалера
- ґалиця
- ґалунок
- ґальон
- ґальонка
- ґалюґа
- ґаляра
- ґамнути
- ґандж
- ґанджа
- ґанджовитий
- ґанджули
- ґандзолля
- ґанзур
- ґанок
- ґаня
- ґара
- ґарґала
- ґарґало
- ґарґара
- ґарґачки
- ґард
- ґардувати
- ґарита
- ґарлика
- ґарнаґа
- ґарований
- ґарувати
- ґахуватися
- ґацик
- ґвалт
- ґвалтівний
- ґвалтовний
- ґвалтівно
- ґвалтовне
- ґвалтовно
- ґвалтувати
- ґвер
- ґвинт
- ґвинтик
- ґвир
- ґе-ґе-ґе
- ґевґати
- ґеґавка
- ґеґадзи
- ґеґання
- ґеґати
- ґеґекати
- ґедз
- ґедзатися
- ґедзел
- ґедзень
- ґедзик
- ґедзилля
- ґедзкатися
- ґедзле
- ґедзунок
- ґедкати
- ґедло
- ґезунд
- ґел
- ґелґати
- ґелевач
- ґелево
- ґелета
- ґелетя
- ґелка
- ґелкотати
- ґельгів
- ґелюх
- ґемзати
- ґензура
- ґер
- ґерґавка
- ґерґелиця
- ґерґелі
- ґерґера
- ґерґетати
- ґерґетня
- ґерґецки
- ґерґечник
- ґерґотання
- ґерґотати
- ґердан
- ґереґа
- ґерлак
- ґерлянка
- ґерувати
- ґецатися
- ґзимс
- ґзитися
- ґзівка
- ґзунс
- ґивт
- ґивтати
- ґивтнути
- ґиґнути
- ґила
- ґилун
- ґилькотіти
- ґирґачка
- ґирд
- ґирланка
- ґирлиґа
- ґирувати
- ґіб
- ґівґач
- ґіпс
- ґірґи
- ґірґожник
- ґіцкатися
- ґлеґ
- ґлеґати
- ґледжати
- ґлей
- ґлейт
- ґловень
- ґлузи
- ґльоґ
- ґльоґати
- ґлюч
- ґля
- ґляґ
- ґляґанець
- ґляґаний
- ґляґати
- ґляґушки
- ґнип
- ґніт
- ґноття
- ґовда
- ґоґа
- ґоґози
- ґоґозник
- ґодло
- ґолдувати
- ґолка
- ґондзоль
- ґондзоляк
- ґондзоляка
- ґондзолячка
- ґонет
- ґонт
- ґонталь
- ґонтар
- ґонтина
- ґонтовий
- ґонтя
- ґонтаниця
- ґорґоля
- ґорґолястий
- ґорсет
- ґоспода
- ґосподарити
- ґосподарів
- ґосподарка
- ґосподарський
- ґосподар
- ґосподинин
- ґосподиня
- ґотка
- ґотур
- ґохнути
- ґрайцар
- ґрамузляти
- ґранат
- ґранатовий
- ґраса
- ґрасувати
- ґрата
- ґратчатий
- ґратя
- ґрацювати
- ґреґорний
- ґрейцар
- ґреци
- ґрече
- ґречний
- ґречність
- ґречно
- ґринджоли
- ґринджолята
- ґрис
- ґрівджати
- ґрона
- ґрос
- ґрузло
- ґрулина
- ґрулисько
- ґрульовина
- ґруля
- ґруляник
- ґрулянка
- ґрундаль
- ґрундзьований
- ґрундзювати
- ґрундзюватий
- ґрунт
- ґрунталя
- ґрунтик
- ґрунтівка
- ґрунтовий
- ґрунтовище
- ґрунтовний
- ґрунтувати
- ґрунь
- ґрявчати
- ґуґля
- ґуґлюватий
- ґуґолька
- ґуджулай
- ґуджулька
- ґудз
- ґудзик
- ґудзола
- ґудзь-ґудзь
- ґудзусь-на
- ґуз
- ґузва
- ґузелець
- ґузий
- ґузулька
- ґузуля
- ґулати
- ґулий
- ґулька
- ґуля
- ґулька
- ґунадза
- ґуральня
- ґурґула
- ґурґуля
- ґуцьок
- ґуш
- ґушуватий
Д
- джерґа
- джерґати
- джерґіт
- джерґотати
- джерґотня
- джереґеля
- джиґ
- джиґавка
- джиґели
- джиґиря
- джиґра
- джиґун
- джиґуха
- джоґан
- джолґнути
- джуґан
- джуґля
- дзиґ
- дзиґа
- дзиґар
- дзиґарі
- дзиґармайстер
- дзиґарний
- дзиґарок
- дзиґати
- дзиґлик
- дзиґликовий
- дзиґличок
- дзиґльований
- дзиґлятко
- дзиґнути
- доґа
- доґедзґатися
- доґлебати
- дриґ
- дриґавка
- дриґання
- дриґати
- дриґатися
- дриґез
- дриґнути
- дригонути
- дриґулька
- друґар
Ж
З
- заґавити
- заґавитися
- заґвалтувати
- заґеґотати
- заґедзелити
- заґедзкатися
- заґелґати
- заґервати
- заґерґотати
- заґрундзьовувати
- заґудзлити
- зґарда
- зґвалтувати
- зґедзатися
- зґіґнути
- зґляґатися
- зґоя
- зґрунтувати
Й
Л
- лаґун
- леґа
- леґавий
- леґар
- леґедуватися
- леґейда
- леґінь
- леґувати
- леґурний
- леґурно
- ліґерка
М
- маґура
- маґель
- маґельниця, маґільниця
- маґеран
- маґерка
- маґіль, маґоль
- маґлівниця, маґельниця
- маґлювати
- маґнес, (дієсл. маґнесувати)
- маґро
- мазґливий
- мамалиґа
- миґа
- миґдалевий
- миґдаль
- миґза
- миґла
- миґлаш
- миґлювати
- моґуля
- морґ, (прикм. морґовий, дієсл. морґувати)
- морґуля, морґулька
Н
- наґвалтувати
- наґрамузляти
- наґунадзити
- неґречний
- неґречно
- неґура
О
П
- перерумеґувати
- поґаздувати
- поґвалтувати
- поґедзитися
- поґерґотати
- поґрасувати
- поґулати
- подриґати
- подриґувати
- подриґус
- придзиґльований
- придзиґльованка
- проґавити
- проґавитися
- пуґачі
Р
- раґляк
- раґаш
- раґеля
- ремеґати
- риґівниця
- риґувати
- роґлик
- розґедзґатися
- розремеґатися
С
- саґан
- саґаник
- саґанчик
- саґанець
- сновиґайло
- сновиґати
У
- уґабнути
- уґвинтити
- уґоґати
- уґрундзьовувати
- уґрунтувати
Ф
- фаґівник
- фиґель
- фиґлювати
- фіґель
- фурдиґати
Х
- хвиґа
- хвиґлювати
- хвиґура
- хвиґурно
- хуґа
- хурдиґа
Ц
Ш
- шварґотання
- шварґотати
- швиґар
- шеґеря
- шмиґа
- шпарґи
- шпарґал
- шпарґалля
Я
Власні назви
- Ґабро
- Ґенця
- Ґец
- Ґмитрик
- Ґмитро
- Ґой
- Євґрап
- Маґда
Джерело
uk.wikipedia.org
Ґ — это… Что такое Ґ?
Ґ, ґ — пятая буква украинского кириллического алфавита. Также факультативно используется в классическом правописании белорусского языка. Обозначает редко используемый в этих языках взрывной звук [г] ([g]), существующий параллельно с основным фрикативным звуком [ɦ], который обозначается в украинском и белорусском языках буквой Г.
История
В старой западнорусской письменности для обозначения взрывного звука [g] обычно использовалось сочетание кг, заимствованное из новогреческого языка. Начертание Ґ, заимствованное из византийского греческого курсива (где было одним из способов изображения строчной буквы гамма (γ)), встречается уже в конце XVI — начале XVII вв. Мелетий Смотрицкий в своей грамматике 1619 года отмечает, что «Ґ, Ф, Ѯ, Ѱ, Ѳ от греческих согласных, греческих деля и некоих еврейских и латинских речений взаимствована суть». Однако в позднейшую церковнославянскую орфографию различие между Г и Ґ не вошло. В гражданской украинской печати литера Ґ появилась в XIX веке в Австро-Венгрии (в ранних проектах украинской орфографии конкурировала с начертанием кг и идеей заимствовать латинскую литеру g), на территории Российской империи и СССР применялась в 1905—1933 гг.; затем реформой украинской орфографии была отменена, хотя встречалась в лингвистической литературе как фонетически-транскрипционный знак и регулярно использовалась в эмигрантской украинской печати. Восстановлена в украинском алфавите в 1990 году, хотя правила использования до сих пор не устоялись.Употребление
Собственно украинских старых слов с буквой Ґ почти нет, только звукоподражания (ґава — ворона) и заимствования (аґрус — крыжовник, из итал. agrestо; ґанок — крыльцо, из нем. Gang и т. п.). Чаще всего Ґ используется для передачи иностранных собственных имён со взрывным [g]: Ґете, Гайдеґер (Heidegger), Вінніпеґ и т. п.
В советское время буква Ґ считалась излишней. Утверждалось, например, что официальное украинское правописание в редакции 1928—1933 гг. (т. н. харьковское правописание, или скрыпниковка) «было точным и исчерпывающе полным в том, что касается различных орфографических вопросов, однако оно создавало неоправданные трудности, вводя несвойственные украинскому языку правила. Такие пункты этого правописания, как введение в запись иноязычных слов буквы ґ для передачи иноязычного g (написания аґент, Геґель для передачи agent, Hegel и т. п.)… — всё это было непривычным для широких масс украинского народа, затрудняло усвоение украинского правописания и обрекало украинский народ на малограмотность, на письмо с ошибками» (О. П. Безпалько та ін., Історична граматика української мови, К.: Радянська школа, 1962, стор. 67, в переводе). В то же время, даже после отмены буквы соответствующий звук сохранялся в нормативном произношении нескольких слов (т.е., га́нок, гу́ля и пр. следовало произносить как ґа́нок, ґу́ля и т.д.).
Буква восстановлена в украинском языке в начале 1990-х гг. «явочным порядком» и позднее утверждена в официальной орфографии.
Сегодня, несмотря на официальный статус, буква Ґ используется непоследовательно. Многие печатные издания её игнорируют. Это вызвано тем, что, во-первых, во второй половине ХХ в. соответствующий звук частично вышел из употребления в языке центральной Украины и полностью исчез в восточных областях. Во-вторых, использование буквы Ґ в печати некоторое время было почти не обеспечено технически (большинство компьютерных шрифтов содержали её только как дополнительный символ либо не содержали вообще, в клавиатурной раскладке и в ряде кодировок буква отсутствовала). В-третьих, использование буквы плохо урегулировано грамматически (во многих словах, преимущественно заимствованных, не установлена последовательная передача звука буквой). В то же время издания Западной Украины и диаспоры используют данную букву достаточно последовательно, что объясняется прежде всего непосредственным влиянием языкового окружения (английский, польский, немецкий, венгерский, чешский языки), где существует оппозиция между взрывным и фрикативным Г (g/h).
Официальное название буквы Ґ — «ґе», народное — «ґе з гачком», «ґе з гичкою» (с крючком).
Буква Ґ также используется в кириллическом варианте цыганской письменности.
Современное официальное украинское правописание[1]
§ 15. Буква Ґ.
Буква ґ передаёт на письме заднеязычный смычный согласный как в украинских словах, так и в давно заимствованных и украинизированных аґрус, ґава, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати,ґеґати,ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (в лампе), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (существительное), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик и так далее и производных от них, а также в фамилиях Ґалаґан, Ґудзь и подобных.
Примечание. В собственных названиях иноязычного происхождения этимологический g согласно с устоявшейся традицией произносится как г; однако сохранение g в произношении не является нарушением орфоэпической нормы. Следовательно, правильным является произношение: Гданськ и Ґданськ, Гренландія и Ґренландія, Гібралтар и Ґібралтар; Гарібальді и Ґарібальді, Гете и Ґете.
§ 87. G, H
G и h обычно передаются буквою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (язык), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, Гаронна, Гвінея, Гельсінфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, магомет.
В отдельных словах английского происхождения h передаётся как х: хобі, хокей, хол, Хемінгуей и др.
Таблица кодов
| Кодировка | Регистр | Десятич- ный код | 16-рич- ный код | Восьмерич- ный код | Двоичный код |
|---|---|---|---|---|---|
| Юникод | Прописная | 1168 | 0490 | 002220 | 00000100 10010000 |
| Строчная | 1169 | 0491 | 002221 | 00000100 10010001 | |
| ISO 8859-5 (с изм.) | Прописная | 173 | AD | 255 | 10101101 |
| Строчная | 253 | FD | 375 | 11111101 | |
| Windows 1251 | Прописная | 165 | A5 | 245 | 10100101 |
| Строчная | 180 | B4 | 264 | 10110100 | |
| KOI 8 | Прописная | 189 | BD | 275 | 10111101 |
| Строчная | 173 | AD | 255 | 10101101 |
В HTML прописную букву Ґ можно записать как Ґ или Ґ строчную ґ — как ґ или ґ. В кириллической раскладке клавиатуры символ Ґ вызывается зажатой клавишей Alt с набором Num-цифр 0165, символ ґ — Alt+0180.
См. также
Примечания
dic.academic.ru
Все города Украины: список по алфавиту
А |
|
| Авдеевка | Донецкая область |
| Александрия | Кировоградская область |
| Александровск | Луганская область |
| Алёшки | Херсонская область |
| Алмазная | Луганская область |
| Алчевск | Луганская область |
| Амвросиевка | Донецкая область |
| Ананьев | Одесская область |
| Андрушёвка | Житомирская область |
| Антрацит | Луганская область |
| Апостолово | Днепропетровская область |
| Артёмовск (Кипучее) | Луганская область |
| Арциз | Одесская область |
| Ахтырка | Сумская область |
Б |
|
| Балаклея | Харьковская область |
| Балта | Одесская область |
| Бар | Винницкая область |
| Барановка | Житомирская область |
| Барвенково | Харьковская область |
| Батурин | Черниговская область |
| Бахмач | Черниговская область |
| Бахмут | Донецкая область |
| Баштанка | Николаевская область |
| Белая Церковь | Киевская область |
| Белгород-Днестровский | Одесская область |
| Белз | Львовская область |
| Белицкое | Донецкая область |
| Белозёрское | Донецкая область |
| Белополье | Сумская область |
| Беляевка | Одесская область |
| Бердичев | Житомирская область |
| Бердянск | Запорожская область |
| Берегово | Закарпатская область |
| Бережаны | Тернопольская область |
| Березань | Киевская область |
| Березно | Ровненская область |
| Березо́вка | Одесская область |
| Берестечко | Волынская область |
| Берислав | Херсонская область |
| Бершадь | Винницкая область |
| Бобринец | Кировоградская область |
| Бобрка | Львовская область |
| Бобровица | Черниговская область |
| Богодухов | Харьковская область |
| Богуслав | Киевская область |
| Болград | Одесская область |
| Болехов | Ивано-Франковская область |
| Борзна | Черниговская область |
| Борислав | Львовская область |
| Борисполь | Киевская область |
| Борщёв | Тернопольская область |
| Боярка | Киевская область |
| Бровары | Киевская область |
| Броды | Львовская область |
| Брянка | Луганская область |
| Бурштын | Ивано-Франковская область |
| Бурынь | Сумская область |
| Буск | Львовская область |
| Буча | Киевская область |
| Бучач | Тернопольская область |
В |
|
| Валки | Харьковская область |
| Вараш (Кузнецовск) | Ровненская область |
| Васильевка | Запорожская область |
| Васильков | Киевская область |
| Ватутино | Черкасская область |
| Вахрушево | Луганская область |
| Вашковцы | Черновицкая область |
| Великие Мосты | Львовская область |
| Верхнеднепровск | Днепропетровская область |
| Верховцево | Днепропетровская область |
| Вижница | Черновицкая область |
| Вилково | Одесская область |
| Винники | Львовская область |
| Винница | Винницкая область |
| Виноградов | Закарпатская область |
| Вишнёвое | Киевская область |
| Владимир-Волынский | Волынская область |
| Вознесенск | Николаевская область |
| Волноваха | Донецкая область |
| Волочиск | Хмельницкая область |
| Волчанск | Харьковская область |
| Вольногорск | Днепропетровская область |
| Вольнянск | Запорожская область |
| Ворожба | Сумская область |
| Вышгород | Киевская область |
Г |
|
| Гадяч | Полтавская область |
| Гайворон | Кировоградская область |
| Гайсин | Винницкая область |
| Галич | Ивано-Франковская область |
| Геническ | Херсонская область |
| Герца | Черновицкая область |
| Глобино | Полтавская область |
| Глухов | Сумская область |
| Глиняны | Львовская область |
| Гнивань | Винницкая область |
| Голая Пристань | Херсонская область |
| Горишние Плавни | Полтавская область |
| Горловка | Донецкая область |
| Горное | Луганская область |
| Горняк | Донецкая область |
| Городенка | Ивано-Франковская область |
| Городище | Черкасская область |
| Городня | Черниговская область |
| Городок | Львовская область |
| Городок | Хмельницкая область |
| Горохов | Волынская область |
| Гребёнка | Полтавская область |
| Гуляйполе | Запорожская область |
Д |
|
| Дебальцево | Донецкая область |
| Деражня | Хмельницкая область |
| Дергачи | Харьковская область |
| Днепр | Днепропетровская область |
| Днепрорудное | Запорожская область |
| Добромиль | Львовская область |
| Доброполье | Донецкая область |
| Докучаевск | Донецкая область |
| Долина | Ивано-Франковская область |
| Долинская | Кировоградская область |
| Донецк | Донецкая область |
| Дрогобыч | Львовская область |
| Дружба | Сумская область |
| Дружковка | Донецкая область |
| Дубляны | Львовская область |
| Дубно | Ровненская область |
| Дубровица | Ровненская область |
| Дунаевцы | Хмельницкая область |
Е |
|
| Енакиево | Донецкая область |
Ж |
|
| Жашков | Черкасская область |
| Ждановка | Донецкая область |
| Железное | Донецкая область |
| Жёлтые Воды | Днепропетровская область |
| Жидачов | Львовская область |
| Житомир | Житомирская область |
| Жмеринка | Винницкая область |
| Жолква | Львовская область |
З |
|
| Заводское | Полтавская область |
| Залещики | Тернопольская область |
| Запорожье | Запорожская область |
| Заставна | Черновицкая область |
| Збараж | Тернопольская область |
| Зборов | Тернопольская область |
| Звенигородка | Черкасская область |
| Здолбунов | Ровненская область |
| Зеленодольск | Днепропетровская область |
| Зеньков | Полтавская область |
| Зимогорье | Луганская область |
| Змиёв | Харьковская область |
| Знаменка | Кировоградская область |
| Золотое | Луганская область |
| Золотоноша | Черкасская область |
| Золочев | Львовская область |
| Зоринск | Луганская область |
| Зугрэс | Донецкая область |
И |
|
| Ивано-Франковск | Ивано-Франковская область |
| Измаил | Одесская область |
| Изюм | Харьковская область |
| Изяслав | Хмельницкая область |
| Иловайск | Донецкая область |
| Ильинцы | Винницкая область |
| Ирмино | Луганская область |
| Ирпень | Киевская область |
| Иршава | Закарпатская область |
| Ичня | Черниговская область |
К |
|
| Кагарлык | Киевская область |
| Казатин | Винницкая область |
| Калиновка | Винницкая область |
| Калуш | Ивано-Франковская область |
| Каменец-Подольский | Хмельницкая область |
| Каменка | Черкасская область |
| Каменка-Бугская | Львовская область |
| Каменка-Днепровская | Запорожская область |
| Каменское | Днепропетровская область |
| Камень-Каширский | Волынская область |
| Канев | Черкасская область |
| Карловка | Полтавская область |
| Каховка | Херсонская область |
| Киверцы | Волынская область |
| Киев | город со специальным статусом Киев |
| Килия | Одесская область |
| Кировск (Голубовка) | Луганская область |
| Кировское | Донецкая область |
| Кицмань | Черновицкая область |
| Кобеляки | Полтавская область |
| Ковель | Волынская область |
| Кодыма | Одесская область |
| Коломыя | Ивано-Франковская область |
| Конотоп | Сумская область |
| Константиновка | Донецкая область |
| Корец | Ровненская область |
| Коростень | Житомирская область |
| Коростышев | Житомирская область |
| Корсунь-Шевченковский | Черкасская область |
| Корюковка | Черниговская область |
| Косов | Ивано-Франковская область |
| Костополь | Ровненская область |
| Краматорск | Донецкая область |
| Красилов | Хмельницкая область |
| Красноград | Харьковская область |
| Краснодон | Луганская область |
| Краснопартизанск | Луганская область |
| Красный Луч (Хрустальный) | Луганская область |
| Кременец | Тернопольская область |
| Кременчуг | Полтавская область |
| Кривой Рог | Днепропетровская область |
| Кролевец | Сумская область |
| Кропивницкий | Кировоградская область |
| Купянск | Харьковская область |
Л |
|
| Ладыжин | Винницкая область |
| Лановцы | Тернопольская область |
| Лебедин | Сумская область |
| Лиман | Донецкая область |
| Лисичанск | Луганская область |
| Лозовая | Харьковская область |
| Лохвица | Полтавская область |
| Лубны | Полтавская область |
| Луганск | Луганская область |
| Лутугино | Луганская область |
| Луцк | Волынская область |
| Львов | Львовская область |
| Любомль | Волынская область |
| Люботин | Харьковская область |
М |
|
| Малин | Житомирская область |
| Марганец | Днепропетровская область |
| Мариуполь | Донецкая область |
| Макеевка | Донецкая область |
| Малая Виска | Кировоградская область |
| Мелитополь | Запорожская область |
| Мена | Черниговская область |
| Мерефа | Харьковская область |
| Миргород | Полтавская область |
| Мирноград (Димитров) | Донецкая область |
| Мироновка | Киевская область |
| Миусинск | Луганская область |
| Могилёв-Подольский | Винницкая область |
| Молодогвардейск | Луганская область |
| Молочанск | Запорожская область |
| Монастыриска | Тернопольская область |
| Монастырище | Черкасская область |
| Мостиска | Львовская область |
| Мукачево | Закарпатская область |
Н |
|
| Надворная | Ивано-Франковская область |
| Николаев | Львовская область |
| Николаев | Николаевская область |
| Никополь | Днепропетровская область |
| Нежин | Черниговская область |
| Немиров | Винницкая область |
| Нетешин | Хмельницкая область |
| Новая Каховка | Херсонская область |
| Новая Одесса | Николаевская область |
| Новый Буг | Николаевская область |
| Новоазовск | Донецкая область |
| Нововолынск | Волынская область |
| Новгород-Северский | Черниговская область |
| Новогродовка | Донецкая область |
| Новомиргород | Кировоградская область |
| Новоград-Волынский | Житомирская область |
| Новодружеск | Луганская область |
| Новоднестровск | Черновицкая область |
| Новомосковск | Днепропетровская область |
| Новопсков | Луганская область |
| Новоселица | Черновицкая область |
| Новоукраинка | Кировоградская область |
| Новый Роздол | Львовская область |
| Носовка | Черниговская область |
О |
|
| Обухов | Киевская область |
| Овруч | Житомирская область |
| Одесса | Одесская область |
| Орехов | Запорожская область |
| Острог | Ровненская область |
| Очаков | Николаевская область |
П |
|
| Павлоград | Днепропетровская область |
| Первомайск | Луганская область |
| Первомайск | Николаевская область |
| Первомайский | Харьковская область |
| Перевальск | Луганская область |
| Перемышляны | Львовская область |
| Перечин | Закарпатская область |
| Перещепино | Днепропетровская область |
| Переяслав-Хмельницкий | Киевская область |
| Першотравенск | Днепропетровская область |
| Петровское | Луганская область |
| Пирятин | Полтавская область |
| Погребище | Винницкая область |
| Подволочиск | Тернопольская область |
| Подгайцы | Тернопольская область |
| Подгородное | Днепропетровская область |
| Подольск | Одесская область |
| Покров | Днепропетровская область |
| Покровск | Донецкая область |
| Пологи | Запорожская область |
| Полонное | Хмельницкая область |
| Полтава | Полтавская область |
| Попасная | Луганская область |
| Почаев | Тернопольская область |
| Приволье | Луганская область |
| Прилуки | Черниговская область |
| Приморск | Запорожская область |
| Припять | Киевская область |
| Пустомыты | Львовская область |
| Путивль | Сумская область |
| Пятихатки | Днепропетровская область |
Р |
|
| Рава-Русская | Львовская область |
| Радехов | Львовская область |
| Радомышль | Житомирская область |
| Радивилов | Ровненская область |
| Раздельная | Одесская область |
| Рахов | Закарпатская область |
| Ржищев | Киевская область |
| Рогатин | Ивано-Франковская область |
| Ровеньки | Луганская область |
| Ровно | Ровненская область |
| Рожище | Волынская область |
| Ромны | Сумская область |
| Рубежное | Луганская область |
| Рудки | Львовская область |
С |
|
| Самбор | Львовская область |
| Сарны | Ровненская область |
| Свалява | Закарпатская область |
| Сватово | Луганская область |
| Свердловск | Луганская область |
| Светловодск | Кировоградская область |
| Северодонецк | Луганская область |
| Седнев | Черниговская область |
| Селидово | Донецкая область |
| Семёновка | Черниговская область |
| Середина-Буда | Сумская область |
| Синельниково | Днепропетровская область |
| Скадовск | Херсонская область |
| Скалат | Тернопольская область |
| Сквира | Киевская область |
| Сколе | Львовская область |
| Славута | Хмельницкая область |
| Славутич | Киевская область |
| Славянск | Донецкая область |
| Смела | Черкасская область |
| Снежное | Донецкая область |
| Снигирёвка | Николаевская область |
| Сновск | Черниговская область |
| Снятын | Ивано-Франковская область |
| Сокаль | Львовская область |
| Сокиряны | Черновицкая область |
| Соледар | Донецкая область |
| Старобельск | Луганская область |
| Староконстантинов | Хмельницкая область |
| Старый Самбор | Львовская область |
| Стаханов (Кадиевка) | Луганская область |
| Сторожинец | Черновицкая область |
| Стрый | Львовская область |
| Сумы | Сумская область |
| Суходольск | Луганская область |
| Счастье | Луганская область |
Т |
|
| Таврийск | Херсонская область |
| Тальное | Черкасская область |
| Тараща | Киевская область |
| Татарбунары | Одесская область |
| Теплодар | Одесская область |
| Тернополь | Тернопольская область |
| Терновка | Днепропетровская область |
| Тетиев | Киевская область |
| Тысменица | Ивано-Франковская область |
| Тлумач | Ивано-Франковская область |
| Теребовля | Тернопольская область |
| Тростянец | Сумская область |
| Трускавец | Львовская область |
| Токмак | Запорожская область |
| Торез | Донецкая область |
| Торецк | Донецкая область |
| Тульчин | Винницкая область |
| Тячев | Закарпатская область |
У |
|
| Угледар | Донецкая область |
| Угнев | Львовская область |
| Узин | Киевская область |
| Украинка | Киевская область |
| Ужгород | Закарпатская область |
| Умань | Черкасская область |
| Устилуг | Волынская область |
Ф |
|
| Фастов | Киевская область |
Х |
|
| Харцызск | Донецкая область |
| Харьков | Харьковская область |
| Херсон | Херсонская область |
| Хмельник | Винницкая область |
| Хмельницкий | Хмельницкая область |
| Хорол | Полтавская область |
| Хотин | Черновицкая область |
| Христиновка | Черкасская область |
| Хуст | Закарпатская область |
| Хыров | Львовская область |
Ч |
|
| Червоноград | Львовская область |
| Червонопартизанск (Вознесеновка) | Луганская область |
| Черноморск | Одесская область |
| Черкассы | Черкасская область |
| Чернигов | Черниговская область |
| Чернобыль | Киевская область |
| Черновцы | Черновицкая область |
| Чигирин | Черкасская область |
| Чоп | Закарпатская область |
| Чортков | Тернопольская область |
| Чугуев | Харьковская область |
Ш |
|
| Шаргород | Винницкая область |
| Шахтёрск | Донецкая область |
| Шепетовка | Хмельницкая область |
| Шостка | Сумская область |
| Шпола | Черкасская область |
| Шумск | Тернопольская область |
Э |
|
| Энергодар | Запорожская область |
Ю |
|
| Южное | Одесская область |
| Южноукраинск | Николаевская область |
Я |
|
| Яворов | Львовская область |
| Яготин | Киевская область |
| Ямполь | Винницкая область |
| Яремче | Ивано-Франковская область |
| Ясиноватая | Донецкая область |
33tura.ru
Ї — Вікіпедія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ї (значення).Ї, ї — тринадцята літера української абетки. За конфігурацією трохи видозмінена кирилична і. Цю літеру називають як іменник середнього роду: «велике Ї», «мале ї». У писемностях на основі латинського алфавіту таких мов, як африкаанс, валлійська, галісійська, каталанська, нідерландська, південносаамська, французька й, спорадично, англійська та турецька, вживають майже ідентичну графічно літеру Ï, ï — i з тремою (наприклад, у фр. naïve).
Позначає йотовані голосні звуки /ji/ (йі) та /jɪ/ (йи),[1] трапляється на початку слів, після голосних, знака м’якшення й апострофа.
Створена за зразком кириличної літери і, яка поряд з літерою и у давньоруській і староукраїнській писемностях позначала звук [i]. У зв’язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) ї вживалася у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам’яток. У XVI столітті, крім рукописної, з’явилася друкована форма літери.
У сучасному значенні літеру вперше вжито 1874–1875 у «Записках Південно-Західного відділення» Російського географічного товариства у Києві. Згодом її вжив Євген Желехівський у своєму Українсько-німецькому словнику (1885–86).
В українській (особливо західній орфографії, наприклад у желехівці) кінця XIX — початку XX століття літера ї використовувалася також для позначення «сильно пом’якшеного» [і] після м’яких зубних приголосних д, т, з, ц, с, л, н, часто позначаючи в цих місцях звук [і], що розвинувся з ятя (хлїб, дїд, нинї, цїлий). Використовування літер ї і і для передачі етимологічних [ě]/[e] і [o] відповідно уможливлювало розрізняти слова, що в сучасному написанні стали омографами : дїл (< *dělъ, родовий відмінок множини від діло) проти діл (< dolъ, «долина»), тїк (< *teklъ, минулий час від текти) проти тік (< *tokъ, «тік») Але оскільки в Східній Україні відмінність між цим звуком і «звичайним» [і] зменшилася, вже Грінченко у своєму Словарі української мови відмовився від такого вжитку літери ї, і це вплинуло на зникнення цієї відмінності й на заході України. Таку відмову зафіксував Український правопис 1921 року.
У сучасній українській мові літерою ї позначають сполучення звуків й+і та й+и, вживають на початку, в середині та в кінці слів: їсти, поїзд, солов’їний, свої, Україна.
Походження звукосполучення[ред. | ред. код]
В українській мові сполучення ji (літера ї) може мати різне походження.
- Від праслов’янського *ě («ятя»): їхати, їзда, доброї, у міжгір’ї.
- Від *ě, що замінив раніший *i (свої, мої).
- Від «нового ятя», якщо він з’явився на місці йотованого «е»: їжак, Київ, моїм
- Від праслов’янського *ja: їсти, їжа. У східнослов’янських мовах *ja дав *ě (давньорус. ѣсти), а в південнослов’янських — *ja (стцерк.-слов. іасти). Слід зауважити, що в староцерковнослов’янській мові звуки *ě і *ja були настільки близькі за артикуляцією, що в глаголиці їх позначали тим самим знаком.
- Від праслов’янського *ji, зазвичай на стиках морфем: строїти, стоїть (прасл. strojiti, stojitь). У староцерковнослов’янській і давньоруській писемностях йотований характер [i] не передавався, бо той був дуже близьким за артикуляцією до нейотованого (давньорус. строити, стоить). [джерело?]
- На стиках морфем у пізнішому словотворі: Україна (прасл. *krajь + *in; край + ина)
- У запозиченнях — якщо оригінальний і стоїть після голосних (наївний, маїс), а також після м’якого знака або апострофа (Ільїн, Медельїн)
Інше використання[ред. | ред. код]
Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «тринадцятий». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 8-ї.
Літера Ї в інших кириличних абетках[ред. | ред. код]
У староцерковнослов’янській і давньоруській абетках Ї виступає поряд із І під назвою «ижеи».
Наприкінці XVIII століття Досітей Обрадович запровадив літеру ї в сербській писемності на позначення звука [j] (що відповідає українській й). Однак 1814 року Вук Караджич відмовився від цього нововведення й натомість запропонував літеру ј[2][3]. 1818 року правопис Караджича зафіксував цю пропозицію.
Від найдавніших часів до початку XIX століття букву ї вживали в російській писемності. Прикладом може слугувати видане 1762 року «Подземное путешествіе Николая Клима» — російський переклад твору Людвіга Гольберга[4].
Літера ї існує в пряшівському і паннонському варіантах русинської абетки.
| Кодування | Регістр | Десятковий код | 16-ковий код | Вісімковий код | Двійковий код |
|---|---|---|---|---|---|
| Юнікод (монолітний) | Мала | 1111 | 0457 | 002127 | 00000100 01010111 |
| Велика | 1031 | 0407 | 002007 | 00000100 00000111 | |
| Юнікод (розклад) | Мала | 72745736 | 0456 0308 | 00425401410 | 00000100 01010110 00000011 00001000 |
| Велика | 67502856 | 0406 0308 | 00401401410 | 00000100 00000110 00000011 00001000 | |
| ISO 8859-5 | Мала | 247 | F7 | 367 | 11110111 |
| Велика | 167 | A7 | 247 | 10100111 | |
| KOI-8 | Мала | 167 | A7 | 247 | 10100111 |
| Велика | 183 | B7 | 267 | 10110111 | |
| Windows-1251 | Мала | 191 | BF | 277 | 10111111 |
| Велика | 175 | AF | 257 | 10101111 |
У HTML велику літеру Ї можна записати як & #1031; або & #x407;, а малу ї — як & #1111; або & #x457;. У кириличній не українській розкладці клавіатури символ Ї викликають затисненою клавішею Alt з набором Num-цифр 0175, символ ї — комбінацією Alt+0191.
- 21 лютого 2013 року, до Міжнародного дня рідної мови, в Рівному встановили знак на честь літери «Ї» і в її формі, виготовлений із дерев’яної основи і обтягнений лляною тканиною. Його висота становила 3,6 метра[5].
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
uk.wikipedia.org
Города Украины
Украина стала независимым государством 24 августа 1991 года. Находясь в Восточной Европе, она имеет сухопутную границу с Россией, Белоруссией, Польшей, Словакией, Венгрией, Румынией и Молдавией.
На юге омывается Чёрным и Азовским морями.
Украина — многонациональная страна, кроме самих украинцев и русских здесь живут белорусы, молдаване, евреи, поляки, болгары, венгры, татары, греки и другие.
В Украине около 450 городов. Самые крупные из них — Киев, Харьков, Днепр, Одесса, Запорожье, Львов, Кривой Рог, Николаев, Мариуполь и другие.
Южные города Украины – это место встречи почти всех основных древних цивилизаций, из-за чего эту местность еще называют перекрестком культур и народов. Там находятся наистарейший город Украины – Белгород-Днестровский (основан в конце 6 века до н.э.).
Несмотря на то, что страна переживает трудные времена, граждане Украины любят свои города. Любовь к своему родному городу проявляется и в праздниках, устраиваемых в его честь. Самый массовый по масштабу, самый большой по размаху подготовки праздник, День города затрагивает всех жителей города. Во многих городах Украины в День города устраивают праздник цветов, открывают новые памятники, выбирают красавицу города, поздравляют молодожёнов, награждают Человека года, проводят различные фестивали, ярмарки, конкурсы.
Некоторые города свой день привязывают к государственным или профессиональным праздникам: День Независимости Украины, День Конституции Украины, День шахтёра, День металлурга и т.п. Так, шахтёрские города, которых немало в Украине, празднуют День города в День шахтёра. Для некоторых городов православный праздник стал Днём города. Например, Львов отмечает свой праздник в день святого Юрия, покровителя города. Великая Отечественная война наложила неизгладимый отпечаток на украинские города, поэтому для многих городов День города – день освобождения от немецко-фашистских захватчиков.
Как правило, День города проходит в тёплое время года. Особенно популярное время для праздников – конец августа и начало сентября, конец сезона летних отпусков и начало новой серьёзной работы, и когда Украина может покрасоваться урожаями своей плодородной земли. Основные мероприятия этого праздника проходят в субботу и воскресенье.
www.calend.ru
Вікіпедія
|
Народилися Померли |
uk.wikipedia.org
Є — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Є (значення).Є, є — восьма літера української абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає голосний звук є; вимовляється йе.
Походить від кириличної літери ε (єсть), її накреслення пов’язане з греко-візантійською літерою Ε (епсилон).
У староукраїнській графіці у зв’язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) позначалося графемами е, є, які вживалися у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам’яток. У XVI столітті, крім рукописної, з’явилася друкована форма літери.
Сучасне графічне оформлення походить від малої літери є «гражданського шрифту».
Вперше у сучасну українську графіку літеру є запровадили укладачі альманаху «Русалка Дністровая» (1837) Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.
В позиції після приголосного літера є означає одну фонему, а на початку слова і після голосного, апострофа та м’якого знака є означає дві фонеми: j + е (Євген, моє, б’єш, барельєф).
Літера є позначає м’якість попереднього приголосного:
- у формах середнього роду прикметників м’якої групи на кінці основи (син’е — синє, літн’е — літнє)
- після подовжених приголосних л і т, які асимілювали наступний і (л:’е — ллє, мовлен:’евий — мовленнєвий, жит:’евий — життєвий).
Є буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.
У старослов’янській кириличній писемності літера є мала також числове значення «п’ять», у глаголичній — «шість». Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «восьмий». До введення в абетку літери ґ мала значення «сьомий»: ложа «Є», розділ «є». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 8-є, кабінет 4-Є.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
uk.wikipedia.org